Вийшов черговий випуск науково-методичного журналу «Педагогічний вісник» (№ 1, 2026 р.), на сторінках якого представлено актуальні наукові, методичні та практичні матеріали, присвячені сучасним тенденціям розвитку освіти. Матеріали випуску висвітлюють результати наукових досліджень, інноваційний педагогічний досвід, сучасні підходи до організації освітнього процесу та впровадження цифрових технологій в освіті.
Запрошуємо науковців, педагогічних працівників, керівників закладів освіти, методистів, здобувачів освіти та всіх зацікавлених освітян ознайомитися з матеріалами нового випуску журналу та використати представлені напрацювання у власній професійній діяльності.
До уваги читачів запропоновано наступні публікації:
Ольга Сухомлинська
ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ І ПИТАННЯ ПРО РЕЛІГІЮ:
(репліка на публікації Ю. Митрофаненка)
Анотація: Статтю присвячено аналізу ставлення Василя Сухомлинського до релігійної проблематики у 1950–1960-х роках у відповідь на публікації Ю. Митрофаненка в журналі «Педагогічний вісник» (Кропивницький) за 2018–2023 роки. Показано, що автор цих публікацій, розглядаючи тему «Сухомлинський і релігія», обстоює тезу про відсутність еволюції загальних педагогічних поглядів мислителя на освіту й виховання, однак не підтверджує її зверненням ані до педагогічних праць, ані до архівних джерел. Заперечуючи таке твердження, у статті наведено приклади гуманності й толерантності суджень В. Сухомлинського через аналіз його уявлень про духовність, ставлення до релігії та релігійного виховання. Зазначені підходи розглянуто на матеріалі епістолярної спадщини педагога – листів священнослужителів до нього, а також його кореспонденції з письменниками. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок про тенденційність і недостатню аргументованість статей Ю. Митрофаненка, а також про брак у них належного історичного знання щодо 1950–1960-х років і педагогічної спадщини Василя Сухомлинського, пов’язаної з релігійною проблематикою.
Юрій МИТРОФАНЕНКО, Андрій ДОМАРАНСЬКИЙ
ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ЮРІЯ ЯНОВСЬКОГО У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ: ІННОВАЦІЇ ОСМИСЛЕННЯ
Анотація: Авторами проаналізовано Єлисаветградське народне повстання 1918 р., яке стало історичною основою повісті Юрія Яновського «Байгород». У цій публікації здійснюється пошук відповіді на питання, до цього не розкритого літературознавцями: чи мав головний герой повісті «Байгород» прототипа і хто ним був? На підставі залучення нових фактів, віднайдених в архівах, та матеріалів тогочасної преси, припущено, що прототипом Кіхани, головного героя повісти, є Шура (Олександр) Козінцев, студент Земського реального училища, в якому навчався і Юрій Яновський. На користь власної версії автори пропонують аналіз відповідних уривків повісті з описом реальних подій, висвітлених на шпальтах преси, знаходять подібність між літературним героєм та його прототипом.
ОЛЕНА Вікторіна
Зросійщення українських відфахових прізвищ Бандурист, Баштанник, Бляхар, Богомаз, бондар, бортник, Бровар, Вапняр, Винник суфіксальним способом
Анотація: У статті простежено виникнення деяких українських відфахових прізвищ, а саме: Бандурист, Баштанник, Бляхар, Богомаз, Бондар, Бортник, Бровар, Вапняр, Винник. Детально проаналізовано процес їх зросійщення суфіксальним способом. З метою більш вагомого обґрунтування теорії щодо зросійщення цих прізвищ дібрано з архаїчних лексикографічних джерел низку спільнокореневих слів в українській мові.
Ліна БУТЕНКО
PISA-2025: основний етап проведення міжнародного дослідження якості освіти
Анотація: У статті йдеться про основний етап проведення міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025 в Україні. Дослідження PISA, що вивчає якість освіти, надає об’єктивну інформацію про готовність молодих громадян до повноцінного життя в сучасному суспільстві відповідно до міжнародних стандартів; розуміння чинників, які впливають на ефективність освіти в країні; можливість приймати рішення та формувати національну освітню політику на основі реальних даних про стан вітчизняної системи освіти. Завдання PISA та методологія оцінювання їхнього виконання слугуватимуть практичним орієнтиром для освітян у становленні компетентнісної парадигми освіти в Україні.
Станіслав БІРЕЦЬ
МИСТЕЦТВО НАСТАВНИЦТВА В ЕКОСИСТЕМІ УСПІХУ: ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ТРАЄКТОРІЇ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ
Анотація: У статті розкрито трансформацію ролі вчителя біології в умовах стрімких змін сучасної освіти. Особливу увагу зосереджено на наставницькій діяльності педагога під час роботи з обдарованими учнями — юними науковцями Малої академії наук України. Висвітлено ключові етапи організації науково-дослідницької діяльності школярів.
Ярослав СИДОРЕНКО
МІЖ ДВОМА СВІТАМИ: ІДЕОЛОГЕМА «ОСТ» ЯК КОД УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В ТРИЛОГІЇ УЛАСА САМЧУКА
Анотація: У статті досліджується концептуальне значення ідеологеми «Ост» у контексті поділу України на східну та західну частини на матеріалі епічної трилогії Уласа Самчука. Аналізуються внутрішньотекстові та позатекстові фактори формування цієї ідеологеми як знаку культурно-історичної та геополітичної дихотомії України. Розглядаються семантичні та ідеологічні рівні функціонування концепту «Ост» у художньому та історичному дискурсах. Досліджується зв’язок даної ідеологеми з проблемами національної ідентичності, історичної пам’яті та сучасних геополітичних процесів в Україні. Запропоновано новий підхід до розуміння поділу на Схід і Захід не як деструктивного чинника, а як потенціалу для культурного синтезу та формування цілісної національної ідентичності.
Віталій ПАХОЛІВЕЦЬКИЙ, Вікторія ДОРОНЧЕНКО
ОСОБЛИВОСТІ МУЗИЧНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНСЬКОЇ КОМПОЗИТОРКИ ТА ПЕДАГОГИНІ МАРИНИ ДОЛГІХ
Анотація: Стаття присвячена дослідженню постаті викладачки Кропивницького музичного фахового коледжу, кандидатки мистецтвознавства, композиторки Марини Догліх. Було детально розглянуто композиторський вимір діяльності мисткині. Ключовою частиною роботи є укладений каталог її музичних творів. Вивчено історію створення та виконання композицій, їхні форми, стилістику, жанрове й інструментальне різноманіття, а також смислове наповнення творів і відображення у них політико-історичних подій сучасності.
Ольга ТКАЧЕНКО, Тетяна ПОПЕРЕЧНА
Етнопедагогічна компетентність учителя початкових класів
Анотація: У статті на основі визначення та характеристики змісту етнопедагогічної компетентності представлено фрагмент досвіду вчителя початкових класів, який володіє цим видом професійної компетентності.
Тетяна ГУЛА
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИЙ ЗОВНІШНІЙ МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ «СТАН СФОРМОВАНОСТІ ЧИТАЦЬКОЇ ТА МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВИПУСКНИКІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ»
Анотація: У статті йдеться про результати проведення загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи закладів загальної середньої освіти», розглядається відстеження тенденцій у розвитку якості початкової освіти й встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям та простеження змін, які відбуваються в якості початкової освіти в процесі впровадження в країні концепції Нової української школи (НУШ).
Тетяна ЖЕЛЄЗНОВА
БЕЗПЕЧНЕ ЦИФРОВЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ОСНОВА ТРАНСФОРМАЦІЇ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ
Анотація: У статті розглянуто проблему формування безпечного цифрового освітнього середовища в умовах активної цифровізації освіти. Проаналізовано основні кіберзагрози, що впливають на учасників освітнього процесу, зокрема витік персональних даних, фішингові атаки, кібербулінг та інформаційні маніпуляції. Визначено практичні підходи до забезпечення цифрової безпеки в закладах освіти, які поєднують організаційні, технічні та педагогічні заходи. Особливу увагу приділено ролі цифрової культури, освітніх інновацій та державних ініціатив у трансформації сучасної освітньої системи.
Андрій ДРОБІН, Сергій БУРАГА
РЕАЛІЗАЦІЯ STEM-ПРОЄКТІВ ЯК ОСНОВА ІНТЕГРАЦІЇ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ
Анотація: У статті розглядається актуальна сьогодні тема реалізації навчальних проєктів на уроках природничо-математичного циклу та в позаурочній діяльності засобами робототехніки. Автори доводять підвищення ефективності освітньої діяльності при застосуванні навчальних проєктів у контексті формування міжпредметних та міжгалузевих зв’язків та формуванні ключових компетентностей здобувачів освіти на рівні загальної освіти.
