Головна » Новини » Делегація педагогів загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів –– с. Могильне Гайворонського району взяла участь відкритті виставки «Джерела творчості Григорія Костюка», що присвячена 115-й річниці від дня народження нашого земляка

Делегація педагогів загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів –– с. Могильне Гайворонського району взяла участь відкритті виставки «Джерела творчості Григорія Костюка», що присвячена 115-й річниці від дня народження нашого земляка

5 грудня 2014 р. в Педагогічному музеї України відбулось відкриття виставки «Джерела творчості Григорія Костюка», що присвячена 115-й річниці від дня народження Григорія Силовича Костюка (1899-1982), видатного вченого-психолога, засновника школи психології в Україні, педагога.

Директор музею Олександр Міхно, вітаючи присутніх – співробітників Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, Державної науково-педагогічної бібліотеки ім. В. О. Сухомлинського, загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Могильне Гайворонського району Кіровоградської області, наголосив, що основна мета заходу – вшанування пам’яті Григорія Костюка, популяризація його творчої спадщини. Матеріали виставки розповідають про джерела творчості Григорія Костюка – розкішну природу малої батьківщини вченого, родинну педагогіку, шкільні роки, навчання в Київській колегії Павла Галагана, учителювання у рідному селі, дослідження праць видатних українських педагогів та філософів, його перші кроки в науці, захоплення музикою. В експозиції представлені матеріали історичного музею загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Могильне Гайворонського району – світлини, меморіальна дошка про увічнення його пам’яті на батьківщині, книги, спогади про спілкування педагогів з Григорієм Силовичем тощо.

Нагадаємо короткі відомості про життя і діяльність
нашого видатного земляка

 

Григорій Силович Костюк – український радянський психолог. Професор Київського педагогічного інституту (з 1935), член-кореспондент Академії педагогічних наук РСФСР (з 1947), дійсний член АПН СРСР (з 1967). Директор науково-дослідного інституту психології УРСР у 1945-1973 роках (нині Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної АПН України).
Григорій Костюк народився 5 грудня 1899 року у селянській сім’ї села Могильне (нині Гайворонського району Кіровоградської області). Здібного підлітка прийняли на повний пансіон у Колегію Павла Галагана (середній навчальний заклад, який діяв в Києві з 1871 р.), де він навчався з 1915 по 1919 рік.
Двадцятирічним юнаком Григорій почав свій трудовий шлях вчителем у рідному селі – викладав математику. 1920 року вступив на філософсько-педагогічний факультет Київського вищого інституту народної освіти. Під час навчання також викладав математику у київській трудовій школі № 61 ім. І. Франка, яка була на той час експериментальною школою Наркомпросу України. Закінчив інститут у 1923 році і, тоді ж, був призначений директором цієї школи. Паралельно навчався в аспірантурі за спеціальністю «психологія», по закінченню якої (1928) успішно захистив кандидатську дисертацію, де узагальнив спостереження за розумовим розвитком учнів.
У 1924 році Костюк опублікував свою першу наукову роботу – статтю «Математика в трудовій школі (з досвіду київських трудшкіл за 1923-1924 рр.)». У ній він дослідив необхідні психологічні елементи для формування методики навчання математиці.
З 1930 року Григорій Костюк очолює кафедру психології Київського педагогічного інституту й відділ психології Українського науково-дослідного інституту педагогіки. 1935 року йому було присвоєно звання професора психології. Працюючи багато і захоплено, він успішно поєднував педагогічну й організаторську діяльність з теоретичними та експериментальними дослідженнями. У 1935 р. йому було присвоєно звання професора психології.
Під час Великої Вітчизняної війни, перебуваючи в евакуації, Г. С. Костюк завідував кафедрою педагогіки і психології педагогічного інституту в Сталінграді. Переїхавши потім до Казахстану, він вів викладацьку роботу в Об’єднаному українському університеті, а повернувшись у звільнений Київ, став трудитися на тих же посадах, що і до війни.
У 1945 р. професор Г. С. Костюк виступає ініціатором створення НДІ психології Наркомпросу (згодом – Мінпросу) УРСР (нині Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної АПН України).
У новоствореному Інституті очолив відділ загальної психології. Протягом 27 років Григорій Силович був директором цієї установи, в основу діяльності якої була покладена розроблена ним програма. Увесь цей час він здійснював інтенсивну й плідну діяльність з організації психологічних досліджень, підготовки кадрів, продовжував викладати у Київському педагогічному інституті ім. О. М. Горького. В 1947 році був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук РСФСР, а в 1967 році, коли академія була перетворена у всесоюзну, став дійсним членом. Його неодноразово обирали членом президії АПН СРСР, членом редколегії журналу «Вопросы психологии», протягом багатьох років очолював Українське відділення Спілки психологів СРСР.
Григорій Силович носив почесне звання «Заслужений діяч науки УРСР», був відзначений орденом Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, іншими урядовими нагородами.
Наукова діяльність
Починаючи з 1924 року, Г. С. Костюком було опубліковано більше 300 робіт. Багатство їхнього змісту супроводжує ясність викладу, широта ерудиції автора – глибоке проникнення в сутність досліджуваних проблем, методологічна чіткість, націленість на вирішення актуальних практичних завдань, які, перш за все, відносяться до сфери освіти.
У праці «Про порівняльну вартість зорового і слухового способів тестування успішності учнів» (1928) Г. С. Костюк тлумачить результати порівняльного аналізу цих способів на основі проведеного ним експерименту, під час якого досліджувався різний рівень засвоєння змісту питань, суб’єктивне бачення складності питання, врахування феномену запам’ятовування під час проведення повторних тестів, питання добору різнорівневих за складністю завдань тощо. До праць раннього періоду творчості Григорія Силовича належать статті про явище другорічництва у трудовій школі й засоби його запобігання шляхом організації додаткових занять («Масове другорічництво міської школи» (1930), «Організація додаткових занять з неуспішними учнями у школі» (1934).
В аспірантурі він проводить дослідження з проблеми розумового розвитку учнів. Грунтуючись на аналізі великих масивів даних, він, всупереч пануючим на ті часи поглядам, піддає сумніву константність показників інтелектуальних здібностей дитини, розкриває роль умов, в яких відбувається психічний розвиток.
У 30-і роки минулого століття Г. С. Костюк стає одним з провідних психологів Україні. У 1939 році вийшов перший на Україні і один з перших в СРСР підручник з психології для вищих навчальних закладів, підготовлений у співавторстві з П. Р. Чаматою і Л. А. Гордоном. З 20 глав книги 16 були написані Г. С. Костюком. Цей підручник вважався одним із кращих у колишньому Радянському Союзі. Він перевидавався в 1941, 1955, 1961, 1968 рр. і кожного разу в оновленому, доопрацьованому вигляді. Його незмінним автором і редактором був Г. С. Костюк. Підручник і сьогодні прислуговується як студентській молоді, так і науковцям, які працюють у різних галузях психологічних знань.
Григорій Силович був людиною широкої ерудиції, багато зробив для зміцнення зв’язків психології із соціальною практикою та суміжними науками: педагогікою, фізіологією, соціологією, логікою, кібернетикою. Обґрунтував шляхи цієї взаємодії, що взаємно збагачують суміжні науки і забезпечують їх спільне плідне застосування у суспільній практиці. Його співпрацю з видатним вченим в галузі кібернетики – академіком В. М. Глушковим втілено у спільних публікаціях з проблем програмованого навчання і в організації в НДІ психології УРСР досліджень психолого-кібернетичного профілю. Їх результатом стало створення ряду ефективних людино-машинних систем, розробка для них мов програмування, що мають властивість психологічної природності. Це дослідження стало важливим внеском у формування наукових основ комп’ютеризації навчання.
Вчений зробив значний внесок у розробку теоретико-методологічних засад дослідження психічного розвитку людини, у розв’язання актуальних проблем психології, зокрема онтогенезу людської психіки, ролі спадковості, середовища і виховання в психічному розвитку дитини; а також у розв’язання більш конкретних питань, що стосуються взаємозв’язку сприймання і мислення, сутності процесу розуміння, природи і розвитку здібностей; шляхів забезпечення розвиваючого і виховуючого навчання; психології програмованого навчання; формування особистості тощо. Багато уваги вчений приділив аналізу історії розвитку психології, зокрема, вікової та педагогічної.
Праці Г. С. Костюка відіграли значну роль у виробленні наукових позицій вітчизняної психологічної науки з цілої низки кардинальних проблем, насамперед тих, які стосуються природи психіки, закономірностей психічного розвитку, шляхів керівництва становленням особистості тощо. Чільне місце в науковій спадщині вченого посідають дослідження закономірностей психічного розвитку дитини. Г. С. Костюк відзначав, що розвиток дитини неможливий без навчання, а досягнення, з якими діти приходять до кожного нового етапу їх розвитку, визначаються не просто віком, а насамперед тим, чому і як вони навчаються на кожному віковому етапі. Водночас учений наголошував, що розвиток не зводиться до нагромадження навчальних надбань, до засвоєння людського досвіду. Він включає подальшу переробку засвоєного, його систематизацію, що призводить до змін особистості, виникнення нових її розумових, моральних якостей тощо. За Г. С. Костюком, вплив навчання на розвиток залежить від вікових та індивідуальних особливостей дітей, які зумовлюються не лише попереднім навчанням, а й рівнем зрілості організму, індивідуальними особливостями нервової системи. Він вважав, що навчання по-різному впливає на розвиток залежно від його змісту і методів, від того, як воно приводить у дію сили учнів. Лише те навчання, яке активізує і формує розумову діяльність учнів, активно сприяє їх розвитку, прискорює його, розширює їх пізнавальні можливості. Дослідження вченого дали змогу сформулювати цілісну концепцію розвитку і становлення особистості на різних етапах онтогенезу. У свої працях він переконливо довів, що розвиток особистості є результатом діалектичної взаємодії середовища, спадковості й активної діяльності людини. У працях Костюка чільне місце посідає проблема здібностей, які він розумів, як «істотні властивості людської особистості, що виявляються в її цілеспрямованій діяльності й зумовлюють її успіх». Учений наголошував на необхідності розрізнення здібностей і фактичного рівня набутих дитиною знань, умінь та навичок, хоча між ними, безумовно, існує взаємний зв’язок. Здібності до навчання – це потенції особистості, які залежать від знань, умінь та навичок і водночас їх зумовлюють. Він послідовно виступав проти ототожнення здібностей із задатками, які називав «природними можливостями розвитку здібностей».
Великі заслуги Г. С. Костюка в організації та здійсненні історико-психологічних досліджень. У 50-і рр. ХХ століття за його редакцією вийшли чотири томи «Нарисів з історії вітчизняної психології», де здійснено всебічний аналіз психологічних поглядів видатних діячів російської та української культури. Вчений один із перших охарактеризував психологічні ідеї К. Д. Ушинського, що стало основою творчого освоєння наукової спадщини великого педагога.
Г. С. Костюк залишив багату творчу наукову спадщину. Але чи не найціннішим науковим доробком видатного вченого є його наукова школа, учні якої і сьогодні продовжують розвивати думки та ідеї свого вчителя як у стінах заснованого ним Інституту психології, так і в усій країні та за її межами.
Помер Григорій Силович 25 січня 1982 року, похований у Києві. Сини: Костюк Платон Григорович (20 серпня 1924 – 10 травня 2010) – український фізіолог, нейрофізіолог біофізик, академік НАН України, АМН України, РАН, директор Інституту фізіології імені Богомольця НАНУ, засновник Міжнародного центру молекулярної фізіології НАН, завідувач кафедри Київського відділення МФТІ, Голова Верховної Ради УРСР, Герой України. (Учень фізіолога Данила Воронцова і Нобелівського лауреата нейробіолога Джона Екклса. Досліджував електрофізіологію нервових клітин, властивості клітинної мембрани й іонних каналів, роль кальцію у фізіології клітини. Створив наукову школу з молекулярної і клітинної фізіології).
Костюк Олександр Григорович (14 квітня 1933 – 9 листопада 2000) – український мистецтвознавець. Академік НАН України (1998). Доктор мистецтвознавства (1988) Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1955) та Київську консерваторію (1956). Заступник директора, а з 1988 р. – директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Головний редактор видання «Український біографічний кінодовідник».

Основні праці Григорія Силовича Костюка:
1. Костюк Г. С. Про генезис поняття числа у дiтей / Науковi записки Ін-ту психологiї, 1949, т. 1.
2. Костюк Г. С. Нариси з icторiї вiтчизняної психологiї (XVII-XVIII ст.) / Збірник ст. – К., 1952.
3. Костюк Г. С. Питання психології мислення / Психологічна наука в СРСР, т. 1. – М., 1959.
4. Костюк Г. С. Принцип розвитку в психології / Методологічні і теоретичні проблеми психології. – М., 1969.
5. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічній розвиток особистості. – Київ, 1989.
6. Костюк Г. С. Навчання i психічний розвиток учнів / Психологічна наука, вчитель, учень / За ред. В. I. Войтка. – Київ, 1979.
7. Костюк Г. С. Избр. психол. труды. – М., 1988.

За матеріалами електронних ресурсів:
http://pmu.in.ua/exhibitions/dzerela-tvorchosti_kostuka/
http://www.psyh.kiev.ua/Костюк_Григорій_Силович
http://www.people.su/ua/57536
http://uk.wikipedia.org/wiki/Костюк_Григорій_Силович
підготувала керівник музею історії освіти Кіровоградщини – Л. А. Гайда


Коментарів немає