12 листопада 2015 року на базі комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» відбувся обласний постійно діючий науково-практичний семінар учителів історії, які мають стаж роботи за фахом до 7 років з проблеми «Сучасний урок історії: компетентнісний аспект».
У роботі семінару взяли участь вчителі з 13 районів області.
Під час роботи семінару були розкриті такі проблеми:
«Науково-методичне забезпечення сучасного уроку історії: компетентнісний вимір» (Кравченко Ю.В., завідувач НМЛ суспільствознавчих дисциплін, Черткова Н.С., методист НМЛ суспільствознавчих дисциплін);
«Теми шкільних курсів історії у дослідженнях зарубіжної історіографії», «Наукові підходи до вивчення тем з історії визвольних рухів в Україні у ХХ столітті» (Митрофаненко Ю.С., старший викладач кафедри теорії і методики середньої освіти, кандидат історичних наук).
Черткова Н.С. акцентувала увагу на сучасних підходах до викладання історії в школах, багатоперспективному підході до використання історичних джерел (текстових та візуальних) на уроках, формуванні предметних компетентностей (хронологічної, просторової, інформаційної, логічної, мовленнєвої,аксіологічної), змінах у навчальних програмах. Зокрема, наголошено було, що зміни у викладанні історії, пов’язані із змінами у суспільно-політичному житті держави, котрі визначають нинішню історичну епоху. Вони є основними, найсуттєвішими і поступово повинні призвести до об’єктивної подачі і викладу історичного матеріалу учням, адже перемога Революції Гідності, прийняття пакету Законів щодо декомунізації суспільного життя сформували умови для відновлення історичної правди про Другу світову війну, давню і новітню історію України тощо. Завдання вчителів історії та суспільствознавчих дисциплін усвідомити нові предметні та професійні знання, зосередитись на їх новому розумінні, відображати на уроках об’єктивну історію із використанням регіонального компоненту.
Митрофаненко Ю.С. зупинився на розкритті наступних питань:
– особливості застосування терміну Русь-Україна під час реалізації нових програмових вимог у процесі вивчення історії в 7 класі;
– застосування уривків художньої літератури та візуальних джерел під час вивчення історії;
– використання елементів методики проведення бінарних уроків;
– особливості викладання релігійної історії в умовах існування в Україні багатоконфесійного суспільства;
– особливості перейменувальних процесів в Україні як ціннісного вибору українського суспільства;
– особливості викладання контроверсійних тем з історії України учням, які є переселенцями зі Сходу.
Викладач проаналізував новітні історичні праці, які стосуються проблем історії України в світовому контексті, події в Україні 2014-2015 рр. у контексті їх викладання в школі, рекомендував історичні художні твори для прочитання у старших класів.
Кравченко Ю.В. працювала із вчителями над методикою застосування технології розвитку критичного мислення на уроках історії, зокрема, відпрацьовано було поняття «критичне мислення та його складові», основні положення методики, стратегію розв’язування проблемних задач, структуру уроку за цією технологією, підготовку та написання есе.
Програму семінару було реалізовано у рамках круглого столу із використанням дискусійних методів, елементів практичних занять.
За результатами роботи семінару вироблено наступні методичні рекомендації для вчителів історії:
– застосовувати новітні досягнення світової історіографії у процесі вивчення історії України та історії рідного краю;
– напрацьовувати методику проведення практичних занять з історії, удосконалювати вміння роботи з історичними джерелами на уроках для підвищення ефективності сучасного уроку;
– звернути належну увагу на критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, підвищити об’єктивність оцінки знань, враховуючи програмові вимоги до рівня навчальних досягнень учнів;
– дотримуватися норм та вимог програм, затверджених МОН України;
– застосовувати інтерактивні методи навчання, мультимедійні технології, методику та технологію розвитку критичного мислення для підвищення інтересу до вивчення історії;
– приділяти увагу вивченню історії рідного краю в контексті розгляду питань світової та вітчизняної історії.
Інформацію підготувала: Черткова Наталія Сергіївна, методист науково-методичної лабораторії суспільствознавчих дисциплін.
