Категорія: Без категорії

При захопленні у заручники:
– взяти себе в руки, заспокоїтися, не панікувати, розмовляти спокійно;
– підготуватися фізично і морально до можливого суворого випробування;
– не виявляйте агресії та зневаги до терористів;
– з самого початку перебування в заручниках, особливо в першу годину, виконувати у межах допустимого всі вказівки терористів;
– не привертати увагу терористів своєю поведінкою;
– не виявляти активного опору, що може погіршити власне становище;
– не намагатися втекти, якщо немає повної впевненості в успіху, що призведе до застосування терористами більш суворих заходів, ускладнить не тільки власне становище, а й становище інших заручників;
– заявити про погане самопочуття;
– запам’ятати якомога більше інформації про терористів щодо їх статі, чисельності, зовнішнього вигляду, особливостей зовнішності, тематики розмов, акценту, темпераменту, манер поведінки, озброєння тощо;
– намагатися визначити місце власного знаходження та утримання;
– не відмовлятися від їжі, яка допоможе зберегти сили та здоров’я;
– за можливості розташуватися подалі від вікон, дверей і самих терористів, що забезпечить власну безпеку у разі штурму приміщення, стрільби снайперів на ураження терористів;
– у разі штурму приміщення лягти на підлогу обличчям донизу, склавши руки на потилиці;
– слід пам’ятати, що правоохоронні органи та місцева влада зроблять все можливе для визволення заручників.

1. При загрозі масових заворушень:
– зберігати спокій та розсудливість;
– при знаходженні на вулиці негайно залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;
– не піддаватися на провокації;
– надійно закрити двері, не виходити на балкон і не наближатися до вікон;
– не залишати приміщення без нагальної потреби.
2. При загрозі бойових дій:
– закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовою стрічкою) для зменшення ураження розбитим віконним склом;
– перекрити газ, воду, загасити пічне опалення та виключити світло;
– взяти документи, гроші, предмети першої необхідності, медичну аптечку та продукти харчування;
– залишити помешкання та зайняти місце у захисній споруді чи підвалі;
– попередити про небезпеку сусідів, надати допомогу людям похилого віку, інвалідам і дітям;
– бути максимально обережними та не панікувати;
– не залишати безпечне місце без нагальної потреби.
3. При загрозі ураження стрілецькою зброєю:
– закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовою стрічкою) для зменшення ураження розбитим віконним склом;
– закрити вікна, двері та виключити світло;
– зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон (кладова, ванна кімната, прихожа);
– поінформувати про небезпеку близьких і знайомих.
4. При вибуху боєприпасів:
– уважно оглянутися довкола та визначити наявність загрози подальших руйнувань стін, зсувів перекриття, а також кому необхідна допомога;
– за можливості спокійно та не панікуючи залишити небезпечне місце;
– перебуваючи під завалом подавати голосові сигнали, проявляти меншу активність і берегти сили, зберігаючи які, можна протриматися до 5-ти діб;
– виконувати усі вказівки пошуковців і рятувальників.

З метою привернення уваги до населення доводиться сигнал оповіщення “УВАГА ВСІМ!” шляхом включення електричних сирен, які дублюються протяжними гудками інших звукових пристроїв суб’єктів господарювання та транспортних засобів.

Після цього у мовному режимі через засоби масової інформації (радіо, телебачення тощо) до населення доводиться сигнал “ПОВІТРЯНА ТРИВОГА” та порядок дій за цим сигналом.
З моменту подачі сигналу “ПОВІТРЯНА ТРИВОГА” для вжиття заходів захисту може бути всього лише кілька хвилин. Ці хвилини надзвичайно дорогоцінні і їх треба використовувати з максимальною ефективністю.

Почувши сигнал “ПОВІТРЯНА ТРИВОГА”, необхідно:

а) перебуваючи вдома:

– ввімкнути приймач радіотрансляційної мережі, телевізор, радіоприймач і уважно прослухати інформацію, яка поступила;

– при можливості попередити сусідів і одиноких людей, що мешкають поруч;

– закрити вікна, вимкнути усі електричні прибори та нагрівальні прилади, перекрити квартирний газовий вентиль, загасити печі, вимкнути світло;

– швидко одягнутися та одягти дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по-батькові, адреса, вік, номер домашнього телефону;

– взяти індивідуальні засоби захисту, завчасно підготовлений запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтар та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди.

У разі відсутності в радіусі 500 м від будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком.

Ні в якому разі не можна після сигналу “ПОВІТРЯНА ТРИВОГА” залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах, адже внаслідок вибуху вони будуть руйнуватися від впливу ударної хвилі;

– зайняти місце у захисній споруді та виконувати вимоги старшого (коменданта): не палити, не смітити, голосно не розмовляти, дотримуватися спокою і порядку, обов’язково допомагати дітям, літнім людям та інвалідам;

– уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами оповіщення.

УВАГА!

До ускладнення обстановки необхідно з’ясувати у консультаційному пункті житлово-експлуатаційного органу (КП, ЖЕК, БУ, ОСББ тощо) або органу місцевого самоврядування (селищної, сільської ради):

– прогнозовані надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і порядок дій населення при їх виникненні;

– маршрути евакуації (якщо вона передбачається) у безпечний район;

– місце розташування найближчої захисної споруди, у якій можна укритися.

У разі загрози життю та здоров’ю необхідно потурбуватися про наявність:

– найпростіших засобів індивідуального захисту (респіратор, ватно-марлева пов’язка, протипилова тканинна маска тощо);

– найпростіших засобів медичної допомоги (бинт, йод, джгут, перекис водню, нашатирний спирт, знеболювальні засоби тощо).

У хвилини небезпеки кожному громадянину необхідно мобілізувати себе, проявити мужність, самовладання та діяти максимально швидко.

б) перебуваючи на роботі:

– виконати заходи, передбачені на цей випадок Планом дій та Інструкцією, діяти за вказівками керівництва суб’єкта господарювання;

– швидко, без паніки зайняти місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні) та виконувати вимоги старшого (коменданта).
в) перебуваючи у громадському місці:

– вислухати вказівки адміністрації громадського місця та діяти у відповідності з ними (йти в зазначені сховища або укриття).

1. Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження населення від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.
Під найпростіші укриття для населення можуть бути пристосовані:
підвали та підпілля в житлових будинках, промислових, допоміжних і адміністративно-побутових будинках;
заглиблені споруди, що стоять окремо, призначені для виробничих, складських і побутових потреб: заглиблені гаражі, овочесховища, льохи, склади та інше;
окремі приміщення на перших і других поверхах в кам’яних (бетонних) будівлях, що мають мінімальну кількість зовнішніх відкритих стін, особливо без віконних і інших отворів.
Для оснащення (облаштування) найпростіших укриттів доцільно завчасно передбачати таке обладнання:
місця для сидіння (лежання) – лавки, нари, стільці, ліжка тощо;
ємності з питною (з розрахунку 2 л/добу на одну особу, яка підлягає укриттю) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання);
контейнери для зберігання продуктів харчування;
виносні баки для нечистот зі щільним закриванням (для неканалізованих будівель і споруд);
резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи тощо);
первинні засоби пожежегасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення);
засоби надання первинної медичної допомоги;
засоби зв’язку і оповіщення (телефон, радіоприймач);
шанцевий інструмент (лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки-ножівки по дереву, по металу тощо).
У разі необхідності найпростіші укриття можуть забезпечуватися додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до місцевих особливостей та потреб.
Біля вхідних дверей до найпростішого укриття вивішується табличка розміром 50х60 см з написом «Місце для УКРИТТЯ». На ній необхідно зазначати адресу місця розташування споруди, її балансоутримувача, адресу і місце зберігання ключів.

2. Заглиблені приміщення після їх пристосування під укриття матимуть вищі захисні властивості, ніж наземні та повинні задовольняти наступним основним вимогам:
мати товсті стіни і перекриття;
допускати можливість потовщення або посилення захисних конструкцій;
мати площу для розміщення людей, вільну від устаткування;
знаходитися поблизу місць постійного перебування основної маси людей, які будуть укриватися в них.
Не рекомендується використовувати для укриття:
приміщення де технологічні процеси не можливо припинити;
якщо устаткування, встановлене в приміщеннях, отримавши незначне ушкодження, може викликати вибухи, пожежу або виділення шкідливих газів;
наявність у приміщеннях водопроводів великих перерізів, та які проходять по естакадах або в заглиблених колекторах поблизу від пристосованих під укриття заглиблених приміщень;
підвальні приміщення, які періодично затоплюються ґрунтовими водами, та які можуть бути затоплені при руйнуванні близько розташованих резервуарів з водою, шкідливими рідинами або заповнені газами.
Для пристосування заглиблених і наземних приміщень під укриття необхідно виконати наступні основні роботи:
закладення непотрібних отворів і відводів в зовнішніх конструкціях;
підготовку наявного і монтаж вентиляційного, санітарно-технічного і побутового обладнання, що забезпечує нормальні умови перебування людей;
необхідне за розрахунком посилення огороджувальних конструкцій, посилення і герметизацію дверей, засипку перекриття ґрунтом, піском або кам’яними матеріалами.
Якщо під укриття пристосовується приміщення середніх поверхів (наприклад, в місцях, де можливо затоплення водою нижніх поверхів і підвалів), то закладають і герметизують також отвори вищерозміщених і нижніх приміщень.

Висота приміщень має бути 1,5-1,7 м. При висоті більше 3 м. для розміщення людей можна влаштовувати нари в кілька ярусів. Для цих же цілей можуть бути використані столи, стелажі, верстаки, мішки з сипучими матеріалами, штабелю з сировиною, готовою продукцією, ящики і т. п.
На одну особу необхідно не менше 0,6 кв. м площі, вільної від наявного в приміщенні устаткування. Ширину проходів між рядами нар (місць для людей) досить мати 0,6 м.
У пристосованих під укриття приміщеннях мати один-два входи на кожних 150 осіб. Інші дверні отвори потрібно закладати каменем або засипати ґрунтом.
Непотрібні отвори закладаються шляхом установки із зовнішнього і внутрішнього боку щитів з товстих дощок (брусів або колод) і засипки пазух між ними ґрунтом, що підвищує захисні властивості проти ударної хвилі. Отвори пристосованих під укриття приміщень можна закладати мішками з ґрунтом (піском).
У наземних приміщеннях для забезпечення провітрювання віконні отвори закладають не на усю висоту, а залишають згори щілину розміром до 0,3 м.
У підвальних приміщеннях віконні і технологічні отвори потрібно закладати повністю, а приямки і відкриті зовнішні стіни, виступаючі над поверхнею землі, засипати ґрунтом, що підвищує захисні властивості укриттів.
Стіни посилюються шляхом потовщення цегляною армованою кладкою, або укладанням мішків з ґрунтом.
Перекриття підвальних приміщень посилюються установкою підпірних рам у вигляді прогонів і стійок в середині перекриття з метою сприймання навантаження на перекриття при обваленні наземних конструкцій будівлі, та посилення слабких стін і перегородок.
Для пристрою рам посилення можна використовувати колоди, бруси, пакети з дощок, металеві швелери, двотаврові балки, труби і інший прокат.
Захисні властивості входів можуть бути в 10-20 разів підвищені шляхом установки екрану (стінки) усередині або зовні приміщення навпроти дверей. Стінка-екран виконується з цеглин, мішків з ґрунтом або з двох щитів із засипкою між ними ґрунту шаром товщиною 0,3-0,6 м
При вході в заглиблені приміщення над вхідними дверима доцільно влаштовувати захисний козирок із зробленого з колод накату з обсипанням ґрунтом, що забезпечить вільне відкривання дверей при обваленні конструкцій наземних поверхів.
Для забезпечення необхідних умов в укриттях максимально використовуються і дообладнуються існуючі системи і пристрої забезпечення повітрям, водопостачання і каналізації.
Для дихання людей і для відведення надлишків тепла і вологи, які вони виділяють вентиляція укриттів повинна бути обов’язково припливно-витяжною. Для укриттів малої місткості це досягається природною вентиляцією за рахунок вітрового напору і різниці температур в укритті і за його межами. Природна вентиляція надійна в укриттях обладнаних в наземних поверхах будівель, і в заглиблених укриттях місткістю 20-30 осіб.
За відсутності в приміщенні для людей санвузла за тонкою перегородкою або ширмою, ближче до витяжного отвору, встановлюють виносні ємності з герметичними кришками.
3. Для підготовки підвальних приміщень, погребів слід виконати наступні роботи:
прибрати приміщення від сміття,винести непотрібні та зайві речі;
демонтувати тимчасові перегородки, звільнити загальні проходи в підвальному приміщенні;
укріпити вхідні двері, укріпити наявні віконні отвори та закласти їх мішками з піском;
перевірити електропроводку, освітлення та вимикачі;
створити запас електролампочок, свічок, ліхтариків;
облаштувати вентиляційні отвори;
встановити лавки, тапчани (лежаки);
створити запас продуктів харчування тривалого зберігання (консерви, консервація тощо) та питної води, а також теплих речей та ковдр, забезпечити їх зберігання у водонепроникних чохлах.
По можливості змонтувати електророзетки, та автономне електроосвітлення від акумуляторів.

Найкращий засіб проти паніки – завчасна поінформованість. У цій пам’ятці відповіді на найпоширеніші запитання жителів: 

• Яка стратегія ваших дій у разі надзвичайної ситуації?
• Які запаси треба зробити вдома?
• Як підготувати транспортні засоби?
• Які медикаменти та засоби першої допомоги потрібно мати?
• Як підготувати рюкзак безпеки?
• Як підготуватися до відсутності газу та електрики?
• Де шукати правдиву інформацію?
• Як підготувати дітей?
• Як подбати про домашніх тварин (собаки, коти)?

10. Що робити, якщо ви дізналися про наближення військових дій?
11. Що робити, почувши сирену?
12. Що робити в разі артобстрілу чи бомбардування?
13. Що робити в разі появи чужих військових та пострілів зі стрілецької зброї?

!!!Пам’ятка для сім’ї!!!

Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї
ЩОДО ДІЙ НАСЕЛЕННЯ ЗА СИГНАЛОМ ОПОВІЩЕННЯ
«УВАГА ВСІМ»

У разі виникнення реальної загрози життю та здоров’ю людей внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період проводиться оповіщення населення сигналами оповіщення цивільного захисту, із залученням технічних засобів територіальної системи централізованого оповіщення та каналів телерадіомовлення.

Для оперативного та ефективного виконання заходів щодо забезпечення захисту кожної окремої особи та членів її сім’ї, їх майна, майна підприємств, установ та організацій, а також захисту населених пунктів в цілому громадяни повинні діяти вправно та чітко, вміти самостійно приймати рішення, бути дисциплінованими та організованими.

Оповіщення населення здійснюється за допомогою електричних сирен, мережі радіомовлення всіх діапазонів частот і видів модуляції та телебачення.

Терміновій інформації, що доводиться до населення, передує уривчасте звучання електричних сирен, наявних на відповідній території, а також звучання електричних сирен у запису, яке транслюється мережею радіомовлення та телебачення.

Уривчасте звучання електричних сирен означає “УВАГА ВСІМ!”.
Почувши електричні сирени необхідно негайно увімкнути гучномовці на першому каналі проводового радіомовлення, налаштувати радіоприймачі на хвилю Кропивницького радіо, телеприймачі – на канал Кіровоградської обласної державної телерадіокомпанії та УТ-1 Національної телерадіокомпанії України та прослухати подальші повідомлення.

Повідомлення передаються протягом 5 хвилин після подачі звукового сигналу «Увага всім!».

Вислухавши повідомлення, кожний повинен:

– діяти без паніки та метушні у відповідності з отриманими вказівками та рекомендаціями;

– переконатися, що повідомлення почули або побачили люди, які мешкають чи працюють поруч, особливо якщо це літні люди або люди із вадами зору та слуху;

– надати їм необхідну допомогу.