Доповідь проректора з навчально-методичної роботи Іванка А.Б. на засіданні вченої ради Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Сучасна школа – це простір, де дитина набуває певних знань, умінь та навичок й уможливлює реалізацію себе як особистості.
Особливе місце у цьому процесі належить Всеукраїнським учнівським олімпіадам, які забезпечують можливість створення свого майбутнього власними силами. Олімпіади допомагають школярам повірити в себе, наблизитися до більш якісної освіти та зміцнити свій соціальний статус. Але цьому передує копітка наполеглива щоденна праця учня й учителя, методичної служби, управлінців усіх рівнів та учителів-практиків
У 2008-2009 навчальному році з метою стимулювання інтересу до поглибленого вивчення дисциплін інваріантної складової навчального плану, виявлення і підтримки обдарованих учнів, стимулювання процесу творчого самовдосконалення школярів, підвищення якості викладання предметів відповідно до Положення про Всеукраїнські олімпіади з базових дисциплін, турніри, конкурси, захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності, на підставі відповідних наказів МОН України та управління освіти і науки облдержадміністрації проведено ІІІ етап Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін (16 предметів). У них взяли участь 1327 школярів загальноосвітніх навчальних закладів області.
Обласні олімпіади відбулись на належному науковому і організаційному рівні. Всі олімпіади (за винятком олімпіади з трудового навчання) проводились на базі відповідних факультетів Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Про увагу з боку вузу до їх проведення свідчить той факт, що всі олімпіади відкривав ректор, професор Клочек Г.Д., КОІППО був представлений проректором з навчально-методичної роботи.
До проведення олімпіад залучались методисти і науковці кафедр обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, відповідальні працівники управління освіти і науки облдержадміністрації, викладачі кафедр КДПУ, учителі загальноосвітніх навчальних закладів, студенти педуніверситету.
Уже зазначалося: в олімпіадах взяли участь 1327 школярів. Водночас з різних причин на змагання не з’явилося 399(!) учнів, що становить 30,07% від заявленої кількості учасників.
Серед учасників ІІІ етапу обласних олімпіад 546 учнів, що навчаються в спеціалізованих навчальних закладах: спеціалізованих школах, ліцеях, коледжах, колегіумах, гімназіях.
За результатами олімпіад 392 школярі визнані переможцями та відзначені дипломами І-ІІІ ступенів. З них 41 учень, які навчаються в сільських загальноосвітніх навчальних закладах (10,5% від загальної кількості переможців); 264 учні (67%) – в міських та 84 (або 22 %) – в закладах, що розташовані в райцентрах. Серед нагороджених – 263 учні – представники спеціалізованих шкіл.
Найрезультативніше виступили вихованці спеціалізованих закладів освіти м.Олександрії, з них 96 осіб (46,38%) відзначено дипломами: І ступеня – 16 осіб, ІІ ступеня – 37, ІІІ ступеня – 43 учні. 80 дипломів мають у своєму активі вихованці спеціалізованих навчальних закладів м.Кіровограда. Це 36,7% від загальної кількості дипломантів. І це на 10% менше, ніж у олександрійців, які щороку нарощують результативність своїх виступів на обласних олімпіадах.
З року в рік кращими навчальними закладами області, які забезпечують розвиток здібних та обдарованих школярів, готують їх належним чином до участі в олімпіадах є:
* Ліцей інформаційних технологій (58 дипломів);
* НВК «Олександрійський колегіум – спеціалізована школа» Олександрійської міської ради (27 дипломів);
* Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Кіровоградської міської ради (15 дипломів);
* Комунальний заклад «НВО природничо-економіко-правовий ліцей – спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №8 – позашкільний центр» Кіровоградської міської ради (14 дипломів);
* Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 Світловодської міської ради (11 дипломів);
* Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів №3 м.Долинської (11 дипломів).
Традиційними лідерами олімпіад є вихованці вчителів біології комунального закладу «НВО природничо-економіко-правовий ліцей – спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №8 – позашкільний центр Кіровоградської міської ради» А.М.Кіріченко та Н.Б.Яковлєвої; вчителів основ інформатики та української мови ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради Мельника В.І. та Кукурудзи Г.В.; вчительки німецької мови НВК «Олександрійський колегіум – спеціалізована школа» Олександрійської міської ради Яновської Л.С.; вчителя французької мови спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Кіровоградської міської ради Чеховського В.О.
Найбільше призерів обласних олімпіад дали загальноосвітні навчальні заклади м.Олександрії (107), м.Кіровограда (98), м.Світловодська (35), Ново -українського району (19), Долинського (18), Гайворонського (11). Решта районів – від 4 до 9 дипломів. Жодного диплома не здобули учні шкіл Вільшанського, Онуфріївського, Світловодського районів. Що важливо відзначити – саме ці райони з року в рік не дають жодного переможця обласних олімпіад. То якою ж є якість навчально-виховного процесу в школах згаданих районів? Де ж результативність роботи зі здібними та обдарованими дітьми? Якою є роль районних відділів освіти та методичних кабінетів? Ще кілька років тому назад ми говорили на вченій раді про те, що серед переможців обласних олімпіад з року в рік немає учнів Павлиської ЗШ імені В.О.Сухомлинського. Ця сумна традиція продовжується. Не буду довго коментувати, але наголошу, що Павлиш – це не лише славна історія, але й високий рівень навчальних досягнень вихованців цієї школи сьогодні. Так мало б бути, але так, на жаль, не є. І це серйозний привід для роздумів і відповідних висновків для педагогічного колективу, відділу освіти, методичного кабінету.
Серйозне питання, яке заслуговує на увагу, – явка учасників олімпіад на змагання. Третина дітей на олімпіади не з’явилась. Зрозуміло, є об’єктивні причини. Якщо на олімпіади не з’явились 2 учні з Долинського чи 3 з Добровеличківського, 6 – з Петрівського районів, то це можна зрозуміти. Але звернімо увагу на таку статистику:
* Вільшанський район – взяли участь – 16 учнів, не з’явились – 30 (!)
* Світловодський р-н -взяли участь – 7 учнів, не з’явились – 33 (!)
* Онуфріївський р-н -взяли участь – 9 учнів, не з’явились – 29 (!)
* Устинівський р-н -взяли участь – 12 учнів, не з’явились – 29 (!)
Чимало учнів не стало учасниками обласних олімпіад з Гайворонського (22), Олександрівського (22) районів, м.Знам’янка (23) та м.Світловодськ (23). Думається, тут мова повинна йти про персональну відповідальність освітянських керівників відповідних регіонів області.
Підсумки обласних олімпіад свідчать, що обсяг знань, умінь і навичок значної частини учнів не відповідає рівню олімпіадних вимог. На місцях не ведеться необхідна робота з виявлення обдарованих дітей та підготовки їх до участі в олімпіадах різних рівнів. Залишається низьким рівень підготовки учнів сільських шкіл, хоча і тут є винятки. Якщо у 2004-2005 навчальному році 22 сільські школи виявились спроможними конкурувати з вихованцями закладів освіти нового типу (29 дипломів), у 2005-2006 навчальному році таких шкіл було лише 14 (20 дипломів), то у 2008-2009 н.р. – відповідно 29 шкіл і 41 диплом. Варто назвати деякі навчальні заклади: Петрівська ЗШ І-ІІІ ступенів Знам’янської районної ради – 4 дипломи, ЗШ с.Могильне Гайворонського району – 3 дипломи, Попельнастівська ЗШ І-ІІІ ступенів Олександрійської районної ради – 2 дипломи, Суботцівська ЗШ І-ІІІ ступенів Знам’янської районної ради – 2 дипломи, Митрофанівська ЗШ І-ІІІ ступенів Новгородківської районної ради – 2 дипломи. В переважній більшості закладів освіти не забезпечується проведення шкільних олімпіад, що позначається на якості відбору дітей. З практики роботи ряду шкіл значною мірою виключено такі ефективні форми роботи, як факультативи, індивідуальні та групові заняття, спецкурси, гуртки за вибором учнів. Явно недостатньою є мережа шкіл з поглибленим вивченням базових дисциплін.
Вище вже говорилося, що вихованці ЗОНТ отримали 263 дипломи обласних олімпіад. Учні цих навчальних закладів з кожним роком становлять все більшу кількість переможців інтелектуальних змагань усіх рівнів. З року в рік ця цифра зростає. Якщо у 2001 р. цей показник становив 41%, у 2002 – 42%, у 2006 -56%, то нині – 67%. Маємо справжніх лідерів: ліцей інформаційних технологій (м.Олександрія) – 58 дипломів, НВК «Олександрійський колегіум – спеціалізована школа» – 27 дипломів, спеціалізована ЗШ І-ІІІ ступенів №6 Кіровоградської міської ради – 15 дипломів, комунальний заклад «НВО природничо-економіко-правовий ліцей – спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №8 – позашкільний центр» Кіровоградської міської ради – 14 дипломів, Кіровоградський обласний загальноосвітній НВК гуманітарно-естетичного профілю (гімназія – інтернат – школа мистецтв)» – 18 дипломів (з них з фізики – 10). Решта ЗОНТ отримали від 1 до 10 дипломів. За результатами роботи з обдарованими учнями ряд ЗОНТ виглядають такими чисто формально, бо мають такі ж або й нижчі результати як звичайні загальноосвітні школи, в т.ч. й сільські. Справді, Златопільська гімназія – 3 дипломи, стільки ж – Петрівська гімназія. Лише 2 дипломи отримали учні комунального закладу «НВК – спеціалізований ЗНЗ І-ІІІ ступенів №26 – дошкільний навчальний заклад – дитячо-юнацький центр «Зорецвіт»; так само 2 дипломи і у вихованців НВК «ЗШ І-ІІІ ст. №25 – природничо-математичний ліцей; трьох дипломів удостоїлася гімназія нових технологій навчання (!) (воістину – новітні технології навчання радше присутні у сільських школах, які мають кращі результати!); ну а комунальний заклад «НВК І-ІІ ст. №34 – економіко-правовий ліцей «Сучасник» – дитячо-юнацький центр» удостоївся аж 1 диплома. В цьому сенсі райцентрівські ЗОНТ виглядають куди солідніше ЗОНТ обласного центру (та ж Бобринецька гімназія – 6 дипломів, Долинський СНЗ І-ІІІ ступенів №3 м.Долинської – 11 дипломів, Новоукраїнська гімназія – 7 дипломів тощо).
Думається, відділи (управління) освіти, методичні кабінети (центри), керівники згаданих навчальних закладів і не лише вони повинні зробити глибокий і предметний аналіз такої ситуації і намітити заходи до її істотного покращення.
В ході аналізу підсумків проведення обласних олімпіад відповідними навчально-методичними кабінетами зроблено конкретні висновки і пропозиції щодо оптимізації підготовки і проведення олімпіад. Так, з метою удосконалення організації та проведення олімпіади з хімії доцільно:
1. Відкривати класи з поглибленим вивченням хімії в районних центрах.
2. Вирішити питання фінансування шкільного гуртка з хімії.
3. Надавати моральну та матеріальну підтримку учителям, які готують учнів до участі в олімпіадах.
4. Забезпечувати матеріальну базу для навчання хімії відповідно до базового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів хімії ЗНЗ.
Результати олімпіади з історії свідчать про те, що в більшості районів не приділяють належної уваги організації роботи з учнями для поглибленого вивчення історії та підготовки учнів до участі у предметних олімпіадах. В більшості своїй в області відсутні класи суспільно-гуманітарного профілю. Для отримання високих результатів необхідно заохочувати обдарованих дітей, а також вчителів, які їх готують.
Сказане повною мірою стосується і олімпіади з правознавства.
Аналіз списків переможців олімпіади з біології показує, що 16 з числа 29 дипломантів є учнями ЗОНТ й спеціалізованих шкіл. Цей показник є прямим доказом на підтвердження ідеї розширення мережі таких закладів. Збільшення їх числа є умовою підвищення освітнього потенціалу області. Реально ж профільне навчання біології здійснюється всього лише у 8 навчальних закладах. З числа цих закладів стабільно переможців олімпіад дають лише ЛІТ (м.Олександрія) та комунальний заклад «НВО природничо-економіко-правовий ліцей – спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №8 – позашкільний центр» Кіровоградської міської ради. Тож імідж навчального закладу, рівень навчально-виховного процесу й позаурочної роботи є важливою умовою якісної підготовки школярів.
Другою умовою розкриття навчальних інтересів учнів до вивчення як біології, так і будь-якого іншого предмета, є мотивуюча роль учителя. Лише педагог з високим рівнем знань і ерудиції, за умови копіткої праці, готовності до пожертви, здатен готувати призерів олімпіад.
З метою забезпечення якіснішої підготовки школярів до участі в олімпіаді з географії рекомендується:
1. Активізувати роботу РМО з вивчення досвіду вчителів, які готують дітей до участі в олімпіадах.
2. На засіданнях методичних об’єднань висвітлювати питання результативності учнів у ІІ та ІІІ етапі олімпіади з географії.
3. Ініціювати створення районних шкіл обдарованих дітей, де б працювали переможці ІІ етапу олімпіад.
4. Необхідне забезпечення фінансування роботи шкільних предметних гуртків та факультативів.
5. Конче необхідне збільшення класів географічного профілю та класів з поглибленим вивченням географії.
6. Потребує вдосконалення програма підготовки учнів до участі в ІУ етапі олімпіади, під час навчально-тренувальних зборів.
7. Забезпечити моральну та матеріальну підтримку для вчителів та учнів, що займають призові місця на ІІІ та ІУ етапах Всеукраїнської олімпіади.
Порівняно з попередніми роками спостерігається тенденція до зниження рівня знань учнів з математики. Значна роль в процесі розвитку математичних здібностей належить різним формам позакласної роботи – факультативам, спецкурсам, для проведення яких потрібно виділяти години варіативної складової навчального плану.
Аналіз робіт учасників олімпіади з української мови та літератури показав, що в області ведеться недостатня робота з обдарованими учнями. За виконання окремих завдань 44 учні 8-11 класів отримали нуль балів. Низький рівень знань учасників олімпіади пояснюється тим, що в районах та сільській місцевості відсутні профільні класи, класи з поглибленим вивченням української мови та літератури. Варто наголосити і на тому, що не передбачаються матеріальні стимули для вчителів, які підготували по кілька призерів.
Хоча більшість учасників обласної олімпіади з інформаційних технологій володіють певними знаннями і уміннями, проте ці знання носять уривчастий, несистемний характер і тут важливо визначити глибину їх знань в тому чи іншому питанні (тій або іншій інформаційній технології) з тим, щоб скоригувати програму їх подальшої підготовки до участі в цій олімпіаді. Саме ці проблеми мають системно розглядатися на засіданнях методичних об’єднань вчителів інформатики.
Для забезпечення ефективнішої підготовки учнів до участі в олімпіаді з основ економіки необхідно:
1. Більше уваги приділяти розв’язуванню задач (необхідні знання формул, чіткість і точність графіків).
2. Необхідно акцентувати на вирішенні творчих завдань.
3. Потрібно предметно аналізувати олімпіадні завдання минулих років.
З метою якісної організації та підготовки учнів до олімпіади з трудового навчання доцільно:
1. Проаналізувати результати Всеукраїнських учнівських олімпіад і до 1 вересня 2009 року розробити заходи щодо покращення роботи з обдарованими дітьми з метою їх залучення до участі у І-ІІІ етапах олімпіад з базових дисциплін.
2.Вирішувати питання щодо відкриття класів з поглибленим вивченням навчальних предметів з метою підготовки учнів до участі в олімпіадах.
3. Передбачити механізми залучення коштів, у тому числі і спонсорських, для стимулювання педагогів, які творчо працюють з підготовки школярів до участі в олімпіадах.
4. Забезпечувати ефективність щорічних навчальних зборів з підготовки школярів до участі у ІУ етапі Всеукраїнських олімпіад.
У ІУ етапі Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін у 2009 році брали участь 65 учнів шкіл області. З них 17 стали переможцями і призерами. На олімпіаді з основ інформатики команда області завоювала 8 дипломів ( І ст. – 2, ІІ ст. – 1, ІІІ ст. – 5); юні біологи отримали 3 дипломи (І ст. – 1, ІІ ст. – 1, ІІІ ст. – І); по 1 диплому область має з правознавства (ІІ ст.), з історії (ІІІ ст.), з трудового навчання (ІІ ст.), з німецької мови (ІІІ ст.), так само – з французької мови, 1 диплом ІІ ст. з української мови та літератури. У минулому навчальному році ми мали 25 дипломів. Для порівняння : 2006 р. – 19 дипломів, 2007 р .- 20.
Хочу звернути увагу лише на деякі аспекти підготовки і проведення олімпіад.
1. Мали місце несвоєчасні подання заявок для участі в ІІІ етапі олімпіад згідно з вимогами наказу УОіН «Про організацію і проведення ІІІ етапу Всеукраїнських олімпіад».
2. У разі хвороби учасників олімпіад на вносяться зміни до поданих раніше заявок.
3. Незрозумілі причини масової (!) неучасті учнів в обласних олімпіадах. А задуматись є над чим – на олімпіади не з’явилось 399 учнів (або 30% від загальної кількості учасників олімпіад). У минулому році – відповідно 288 дітей, або 17% від заявленої кількості учасників.
4. На місцях необхідно глибоко проаналізувати результативність виступів учнів ЗОНТ. Картина тут неоднозначна, вона потребує аналізу.
5. Особливу увагу необхідно звернути на додатки до наказу управління, де йдеться про результати роботи вчителів, які підготували переможців ІІІ етапу Всеукраїнських олімпіад. І в першу чергу – про роботу вчителів сільських шкіл, а це 29 шкіл! І, погодьтесь, це дорого коштує, коли сільські діти успішно конкурують не лише з учнями міських шкіл, але й з вихованцями ЗОНТ. Тому таких педагогів необхідно стимулювати як тільки можливо.
6. Необхідно серйозно проаналізувати ефективність роботи із здібними і обдарованими учнями в процесі викладання фізики, основ інформатики, основ економіки. З основ інформатики дипломами відзначено лише учнів шкіл м.Олександрії, Кіровограда, Світловодська та Олександрійського і Новоархангельського районів . А решта міст і районів?? Чи там немає комп’ютерних класів, чи відсутні обдаровані діти, чи немає відповідно підготовлених вчителів? Де Голованівський район з його потужною навчально-матеріальною базою з інформатики? Неблагополучна ситуація і з основ економіки: вручено аж 17 дипломів учням шкіл мм.Олександрії, Світловодська, Кіровограда та Голованіського і Добровеличківського районів. А решта регіонів? Чи для них економіка сьогодні не актуальна? Аналогічна ситуація і з фізики. Питання: чому з 26 дипломів 10 отримали учні Кіровоградського обласного НВК (гімназія – інтернат – школа мистецтв), а на Всеукраїнському рівні вони провалилися абсолютно, отримавши практично нульовий результат? Все це потребує грунтовних і радикальних висновків.
7. Необхідно терміново змінювати порядок оплати праці викладачів вузів, які готують команди області до участі у Всеукраїнських олімпіадах. Економлячи кошти на оплаті праці і праці складної, за яку не кожен візьметься, ми фактично втратили кандидатів і докторів наук, які не хочуть працювати за оплату, яку отримує вчитель без наукового ступеня.
8. Необхідно змінити порядок оплати праці членів журі, які перевіряють роботи. Попереднє керівництво УОіН чисто по-волюнтаристськи поділило базові дисципліни на більш важливі і менш важливі, встановивши різний розмір оплати. Зайве говорити, що це просто антинауково і не витримує жодної критики.
9. Проблема матеріального стимулювання вчителів, які підготували дипломантів Всеукраїнських олімпіад. Вона в області не вирішується. На засіданні підсумкової колегії МОН України наводився і такий факт: в Закарпатській області за підготовку переможця Всеукраїнської олімпіади педагог отримує 5 тис. гривень. В багатьох областях (Луганська, Миколаївська, Рівненська, Запорізька, Черкаська, Херсонська, Київська, Житомирська, м.Київ )
запроваджені спільні премії обласних рад та облдержадміністрацій для творчо працюючих освітян розміром від 4800 до 10 тис. грн. І таких премій щорічно від 10 до 90 (як у Харківській області). Зрозуміло, що це серйозно стимулює творчо працюючого вчителя в роботі з обдарованими учнями. Вважаю, управлінню освіти і науки цю проблему треба на повен зріст ставити перед обласною владою.
10. Учні шкіл області не беруть участі у Всеукраїнських турнірах, які проводяться щороку через брак коштів. Це питання теж потребує вирішення на рівні обласної влади.
Обдаровані діти області традиційно беруть активну участь в різноманітних конкурсах всеукраїнського і навіть міжнародного рівня. Зокрема, лауреатами Міжнародного конкурсу з української мови та літератури імені Петра Яцика стали Узлова Ірина, учениця 11 класу Ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради (за образність мислення), Гаврилюк Анна, учениця 11 класу НВК «Кіровоградський колегіум – спеціалізований ЗНЗ І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад – центр естетичного виховання» Кіровоградської міської ради (за творчий потенціал), Колос Олександра, учениця 3 класу ЗШ І-ІІІ ступенів №18 Кіровоградської міської ради (за образність мислення).
На розгляд журі ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості в номінації «Література» було представлено 46 робіт. 5 кращих робіт переможців ІІІ етапу було надіслано для розгляду Всеукраїнським журі. Це роботи учнів Новгородківського, Ново українського, Новоархангельського районів. Переможцем стала Гаврилюк Катерина, учениця 7 класу Семенастівської ЗШ І-ІІ ступенів Новоукраїнської РДА.
У жовтні 2008 року проведено обласний етап Міжнародного конкурсу учнівських робіт серед школярів та студентів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів «Безпечна Україна. Безпечна Європа. Безпечний світ». Зміст питань конкурсу передбачає наявність ґрунтовних знань учнів з таких предметів як історія, географія, іноземна мова. В змаганнях взяли участь 20 школярів з м.Кіровограда, Знам’янського, Новоукраїнського, Гайворонського, Бобринецького, Олександрійського районів. Всі учні отримали дипломи учасників конкурсу.
Доволі популярним конкурсом з математики є Міжнародний математичний конкурс «Кенгуру» для учнів 2-11 класів та заочний конкурс «Золотий ключик». Показовою є динаміка зростання кількісного складу учасників конкурсу «Кенгуру» – від 15 учасників у 1999 році до 5891 у 2008 році. Найактивніше виявили себе учні шкіл Гайворонського, Добровеличківського, Маловисківського районів, м.Кіровограда та м.Олександрії. Найменша кількість учасників – від Устинівського, Новомиргородського, Новгородківського, Кіровоградського та Долинського районів. З року в рік учні шкіл Вільшанського та Онуфріївського районів не беруть участь у змаганнях.
За результатами конкурсу (відповідно до квоти) кілька років поспіль учні області мали змогу оздоровитись в літньому таборі, що знаходиться поблизу Ялти.
Конкурси допомагають вчителям математики у формуванні в учнів інтересу до предмета, а учням підказують, як знайти баланс у процесі використання традиційних та новітніх джерел інформації.
Однак, через брак коштів наші діти не можуть брати участь в очному турнірі конкурсу «Золотий ключик».
2008-2009 н.р традиційно проводився Всеукраїнський конкурс учнівської творчості, присвячений Шевченківським дням, який проходить під гаслом «Об’єднаймося ж, брати мої!» На розгляд журі ІІІ етапу конкурсу в номінації «Історія України і державотворення» було представлено 39 робіт з районів і міст області. Переможцями були визнані вихованці НВК «Бобринецька гімназія – ЗШ І-ІІІ ступенів №1», Гурійської ЗШ І-ІІІ ступенів Долинського району, Попельнастівської ЗШ І-ІІІ ступенів Олександрійської районної ради, Златопільської гімназії м.Новомиргорода. Роботи переможців обласного етапу були відправлені на розгляд журі ІУ етапу конкурсу до м.Києва, де переможцем було визнана Ламанова Інна, учениця Гурійської ЗШ І-ІІІ ступенів Долинського району. Урочиста церемонія нагородження переможців ІУ етапу конкурсу та вчителів, які їх підготували, відбудеться у травні на Тарасовій горі у м.Каневі.
Шановні колеги. Дана доповідь, безумовно, не вичерпує даної проблематики. Тому прошу виступаючих доповнити сказане.
Общение в сети и чат без регистрации для леди и джентльменов.
