(Історико-етнографічний музей Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів)
По дорозі на Умань, яку полюбляють відвідувати мешканці нашої області, у Хмелівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, що на Маловисківщині, працює надзвичайно цікавий історико-етнографічний музей. Слід відзначити, що власне етнографічних музеїв на Кіровоградщині дуже мало.
Засновано музей 7 грудня 1992 року, його збірка ілюструє процеси розвитку господарського життя, культури і побуту місцевого населення кінця ХІХ початку ХХ століття. Музейні предмети зібрані у місцевих жителів , це – речові (знаряддя праці, інструменти, одяг, прикраси, предмети ужитку) та художні (вишивка, твори декоративно-ужиткового мистецтва, твори живопису). Їх розміщено в експозиції, яка має наступні розділи: зовнішній вигляд традиційного українського житла кінця ХІХ – початку ХХ ст., внутрішній інтер’єр української хати, народні заняття (види господарської діяльності, ремесла і промисли, господарське начиння тощо).
Ініціатором і засновником музею є вчителька історії Зінаїда Федорівна Шевченко, яка керує музеєм багато років на громадських засадах. Нещодавно її праця була відзначена місцевою громадою – стала лауреатом районної краєзнавчої премії імені Олександра Ковтуна.
Село Хмельове має багату історію, Зінаїда Федорівна з учнями школи зайнявшись пошуково-експедиційною роботою, обійшли подвірно своє село та навколишні, зібрали багату збірку пам’яток, яка стала основою спочатку кімнати, а згодом історико-етнографічного музею.
Створення та діяльність шкільного музею безперечно сприяє формуванню у дітей історичного мислення, пробуджує потяг до наукових досліджень, прививає шанобливе ставлення до свого народу, його традицій, звичаїв, національно-етнічної обрядовості.
Основна мета музейної діяльності – перетворення пам’ятки із засобу ілюстрування в джерело знань. Отже, кожен музейний предмет повинен бути обстежений, описаний, систематизований, визначені його загальні властивості. Важливим напрямком діяльності є фіксація і вивчення надбань традиційної культури. Багато фактів і явищ, які характеризують види і форми давнього побутування. збереглись лише у пам’яті старших поколінь. Пошуковцями музею розроблено програми-запитальники, якими вони користуються при зустрічах із старожилами. Науково-дослідна робота ведеться як у формі стаціонарних польових досліджень у межах села, так і формі експедицій. Плідною стала наприклад, експедиція на Петроострівські хутори, де зібрано значну кількість експонатів, особливою знахідкою став ткацький верстат, якого не вистачало для встановлення повного ланцюжка процесу виготовлення тканини.
Музей не тільки збирає, вивчає і популяризує свої зібрання, тут проводяться свята «Село моє рідне», «Хата колиска народу». Представники музею брали участь в обласних історико-краєзнавчих конференціях, акціях, конкурсах, і були неодноразово нагороджені грамотами управління освіти і науки облдержадміністрації.
У своїй діяльності Зінаїда Федорівна як педагог і музейниця намагається перейти від сценічності, яка на певному етапі відіграла свою роль у популяризації музейної експозиції, до серйозної дослідницької роботи з народознавства. Ця галузь не така зрима, її важко продемонструвати, але має більш конкретні виховні результати, діти по справжньому пізнають і засвоюють досвід власного народу.
Нещодавно вона видала книжку («Про звичні речі. Етнографічний літопис рідного краю». – Мала Виска: ред. газети «Маловисківські вісті», 2010. – 55 с.), яка презентує історико-етнографічні нариси про село Хмельове Маловисківського району, вміщуючи: історичний нарис села, де особлива увага приділена історії церкви, духовного наставництва та шкільного життя; результати дослідницьких проектів юних етнографів. Кожна творча робота побудована на власному дослідженні дітей певного питання, де приділено увагу багатьом відомим та призабутим речам, таким як – вишивка, ткацтво, музичні інструменти, танець, дідух, глина, стріха, коровай, дівоча коса, вінок тощо.
Учні, презентуючи свої творчі доробки, глибоко переконані, що сучасна молодь не повинна дивитись на історичний спадок як музейну старовину. Вивчати, дізнаватись, заглиблюватись, бути гідними нащадками – завдання сучасної молоді.
Постати у світі гідним народом можна лише презентуючи своє неповторне, самобутнє національне обличчя. Збірка та експозиція широко використовується у навчально-виховному процесі школи, двері музею завжди гостинно відчинені для всіх.
«…Запрошую всіх завітати до музею у Хмельовому, де пахне рутою-м’ятою, звучить окарина, свіжо і привітно вертаючи нам добру пам’ять про предків. Кожен знайде туту щось своє: для дітей це дивина і казкова подорож; для літніх людей щемний спогад про дитинство; для всіх разом гучно звучать голоси минулого» – так звертається гостей залюблена у свою справу, істинна патріотка рідної землі Зінаїда Федорівна Шевченко.
Л.Гайда
