1. Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження населення від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.
Під найпростіші укриття для населення можуть бути пристосовані:
підвали та підпілля в житлових будинках, промислових, допоміжних і адміністративно-побутових будинках;
заглиблені споруди, що стоять окремо, призначені для виробничих, складських і побутових потреб: заглиблені гаражі, овочесховища, льохи, склади та інше;
окремі приміщення на перших і других поверхах в кам’яних (бетонних) будівлях, що мають мінімальну кількість зовнішніх відкритих стін, особливо без віконних і інших отворів.
Для оснащення (облаштування) найпростіших укриттів доцільно завчасно передбачати таке обладнання:
місця для сидіння (лежання) – лавки, нари, стільці, ліжка тощо;
ємності з питною (з розрахунку 2 л/добу на одну особу, яка підлягає укриттю) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання);
контейнери для зберігання продуктів харчування;
виносні баки для нечистот зі щільним закриванням (для неканалізованих будівель і споруд);
резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи тощо);
первинні засоби пожежегасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення);
засоби надання первинної медичної допомоги;
засоби зв’язку і оповіщення (телефон, радіоприймач);
шанцевий інструмент (лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки-ножівки по дереву, по металу тощо).
У разі необхідності найпростіші укриття можуть забезпечуватися додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до місцевих особливостей та потреб.
Біля вхідних дверей до найпростішого укриття вивішується табличка розміром 50х60 см з написом «Місце для УКРИТТЯ». На ній необхідно зазначати адресу місця розташування споруди, її балансоутримувача, адресу і місце зберігання ключів.
2. Заглиблені приміщення після їх пристосування під укриття матимуть вищі захисні властивості, ніж наземні та повинні задовольняти наступним основним вимогам:
мати товсті стіни і перекриття;
допускати можливість потовщення або посилення захисних конструкцій;
мати площу для розміщення людей, вільну від устаткування;
знаходитися поблизу місць постійного перебування основної маси людей, які будуть укриватися в них.
Не рекомендується використовувати для укриття:
приміщення де технологічні процеси не можливо припинити;
якщо устаткування, встановлене в приміщеннях, отримавши незначне ушкодження, може викликати вибухи, пожежу або виділення шкідливих газів;
наявність у приміщеннях водопроводів великих перерізів, та які проходять по естакадах або в заглиблених колекторах поблизу від пристосованих під укриття заглиблених приміщень;
підвальні приміщення, які періодично затоплюються ґрунтовими водами, та які можуть бути затоплені при руйнуванні близько розташованих резервуарів з водою, шкідливими рідинами або заповнені газами.
Для пристосування заглиблених і наземних приміщень під укриття необхідно виконати наступні основні роботи:
закладення непотрібних отворів і відводів в зовнішніх конструкціях;
підготовку наявного і монтаж вентиляційного, санітарно-технічного і побутового обладнання, що забезпечує нормальні умови перебування людей;
необхідне за розрахунком посилення огороджувальних конструкцій, посилення і герметизацію дверей, засипку перекриття ґрунтом, піском або кам’яними матеріалами.
Якщо під укриття пристосовується приміщення середніх поверхів (наприклад, в місцях, де можливо затоплення водою нижніх поверхів і підвалів), то закладають і герметизують також отвори вищерозміщених і нижніх приміщень.
Висота приміщень має бути 1,5-1,7 м. При висоті більше 3 м. для розміщення людей можна влаштовувати нари в кілька ярусів. Для цих же цілей можуть бути використані столи, стелажі, верстаки, мішки з сипучими матеріалами, штабелю з сировиною, готовою продукцією, ящики і т. п.
На одну особу необхідно не менше 0,6 кв. м площі, вільної від наявного в приміщенні устаткування. Ширину проходів між рядами нар (місць для людей) досить мати 0,6 м.
У пристосованих під укриття приміщеннях мати один-два входи на кожних 150 осіб. Інші дверні отвори потрібно закладати каменем або засипати ґрунтом.
Непотрібні отвори закладаються шляхом установки із зовнішнього і внутрішнього боку щитів з товстих дощок (брусів або колод) і засипки пазух між ними ґрунтом, що підвищує захисні властивості проти ударної хвилі. Отвори пристосованих під укриття приміщень можна закладати мішками з ґрунтом (піском).
У наземних приміщеннях для забезпечення провітрювання віконні отвори закладають не на усю висоту, а залишають згори щілину розміром до 0,3 м.
У підвальних приміщеннях віконні і технологічні отвори потрібно закладати повністю, а приямки і відкриті зовнішні стіни, виступаючі над поверхнею землі, засипати ґрунтом, що підвищує захисні властивості укриттів.
Стіни посилюються шляхом потовщення цегляною армованою кладкою, або укладанням мішків з ґрунтом.
Перекриття підвальних приміщень посилюються установкою підпірних рам у вигляді прогонів і стійок в середині перекриття з метою сприймання навантаження на перекриття при обваленні наземних конструкцій будівлі, та посилення слабких стін і перегородок.
Для пристрою рам посилення можна використовувати колоди, бруси, пакети з дощок, металеві швелери, двотаврові балки, труби і інший прокат.
Захисні властивості входів можуть бути в 10-20 разів підвищені шляхом установки екрану (стінки) усередині або зовні приміщення навпроти дверей. Стінка-екран виконується з цеглин, мішків з ґрунтом або з двох щитів із засипкою між ними ґрунту шаром товщиною 0,3-0,6 м
При вході в заглиблені приміщення над вхідними дверима доцільно влаштовувати захисний козирок із зробленого з колод накату з обсипанням ґрунтом, що забезпечить вільне відкривання дверей при обваленні конструкцій наземних поверхів.
Для забезпечення необхідних умов в укриттях максимально використовуються і дообладнуються існуючі системи і пристрої забезпечення повітрям, водопостачання і каналізації.
Для дихання людей і для відведення надлишків тепла і вологи, які вони виділяють вентиляція укриттів повинна бути обов’язково припливно-витяжною. Для укриттів малої місткості це досягається природною вентиляцією за рахунок вітрового напору і різниці температур в укритті і за його межами. Природна вентиляція надійна в укриттях обладнаних в наземних поверхах будівель, і в заглиблених укриттях місткістю 20-30 осіб.
За відсутності в приміщенні для людей санвузла за тонкою перегородкою або ширмою, ближче до витяжного отвору, встановлюють виносні ємності з герметичними кришками.
3. Для підготовки підвальних приміщень, погребів слід виконати наступні роботи:
прибрати приміщення від сміття,винести непотрібні та зайві речі;
демонтувати тимчасові перегородки, звільнити загальні проходи в підвальному приміщенні;
укріпити вхідні двері, укріпити наявні віконні отвори та закласти їх мішками з піском;
перевірити електропроводку, освітлення та вимикачі;
створити запас електролампочок, свічок, ліхтариків;
облаштувати вентиляційні отвори;
встановити лавки, тапчани (лежаки);
створити запас продуктів харчування тривалого зберігання (консерви, консервація тощо) та питної води, а також теплих речей та ковдр, забезпечити їх зберігання у водонепроникних чохлах.
По можливості змонтувати електророзетки, та автономне електроосвітлення від акумуляторів.
