90-ті роки в роботі обласного інституту удосконалення вчителів – це період розвитку Інституту як провідного науково-методичного центру післядипломної освіти педагогічних кадрів, значного піднесення його наукового і творчого потенціалу.
У центрі уваги колективу знаходились питання реалізації Закону України «Про освіту», виконання затвердженої 27 вересня 1991 року сесією обласної Ради народних депутатів «Програми розвитку народної освіти в області на 1991-1995 роки». З метою удосконалення роботи Інституту відповідно до вимог Державної національної програми «Освіта» в 1993 році була розроблена концепція обласного інституту удосконалення вчителів, якою визначені:
– модель функціонування інституту як навчального та науково-методичного центру роботи з педагогічними кадрами області;
– основні напрями його діяльності;
– основні принципи організації роботи Інституту: гуманізації, диференціації, системності, перспективності, незалежності;
– завдання, головні функції і основні принципи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;
– структура та форми підвищення кваліфікації;
– специфіка організації науково-дослідної і науково-методичної роботи;
– особливості здійснення науково-методичного керівництва районними (міськими) методичними кабінетами та ін. У квітні 1993 року розроблено, затверджено і зареєстровано в обласній державній адміністрації Статут Інституту. Згідно цих документів обласний інститут удосконалення вчителів діє як заклад післядипломної освіти, науково-методичний і координаційний центр підвищення кваліфікації працівників усіх типів загальноосвітніх і спеціальних навчальних закладів, дошкільних і позашкільних установ, а також спеціалістів апаратів районних, міських ланок системи освіти. За наслідками атестаційної експертизи, проведеної експертною комісією Державної Інспекції закладів освіти Міністерства освіти України в листопаді 1994 року, Кіровоградський обласний інститут удосконалення вчителів атестований як вищий навчальний заклад післядипломної освіти і ліцензований Міжгалузевою акредитаційною комісією за Ш рівнем акредитації.
З метою піднесення наукового потенціалу Інституту в 90-ті роки створені:
– кафедра педагогіки і психології (1995 рік);
– лабораторія по створенню і апробації тематичних планів і програм нових навчальних курсів для шкіл нового типу (1995 рік);
– експериментальна науково-методична лабораторія інформаційних технологій освіти на базі СШ № 22 м.Кіровограда (1996 рік);
– лабораторія інноваційних процесів в установах освіти нового типу (1996 рік);
– кафедра теорії та методики середньої освіти (1996 рік).
Створення кафедр і лабораторій дало можливість піднести ефективність роботи по впровадженню здобутків психолого-педагогічної науки, нових технологій, навчання в практику шкіл і освітян області. Широко пропагуються зокрема ідеї рівневої диференціації, інформатизації навчально-виховного процесу, теоретичні і практичні аспекти функціонування лекційно-практичної системи навчання. Плідно працює в цьому напрямі кафедра теорії і методики середньої школи у творчій співдружності з навчально-методичними кабінетами математики, фізики, інформатики (Т.В. Гришина, Р.П. Кущова, Л.П. Голодаєва, Є.І.Біденко).
Кафедра педагогіки і психології активно впроваджує педагогічні ідеї А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського, І.Г. Ткаченка, досвід роботи майстрів педагогічної праці (Н.А. Калініченко, А.Я. Розенберг). Кабінет початкового навчання (С.С. Савельєва, К.М. Балютіна) активно впроваджують технології розвиваючого навчання, укрупнення дидактичних одиниць, педагогічні ідеї і досвід С.П. Логачевської з диференціації навчання. Методист кабінету початкового навчання К.М. Балютіна в 1996-1997 роках стала переможцем Всеукраїнських конкурсів авторських підручників і посібників, організованих Міністерством освіти України спільно з Міжнародним фондом «Відродження» у рамках програми «Трансформація гуманітарної освіти в Україні», відзначена Грамотою Міністерства освіти України. В рамках планових наукових розробок актуальних проблем післядипломної освіти, теорії та історії педагогіки 8 працівників інституту успішно здійснюють дисертаційні дослідження як пошукувачі (К.М. Балютіна, С.С. Савельєва, Б.С. Набока, Н.В. Тарапака, С.В. Черненко) та аспіранти (С.А. Болсун, В.А. Козлова, В.В. Турбан). У 1998 році завідуюча кабінетом іноземних мов О.М. Наумець захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (проблема дисертації «Рівневий підхід до курсового підвищення кваліфікації вчителів». Одним з найважливіших напрямів діяльності інституту є удосконалення системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, розвиток творчого потенціалу освітян, підвищення їх фахового і загальнокультурного рівня. Щороку в обласному інституті навчається на курсах близько 3 тисяч педпрацівників. Протягом 1991-1994 років курсами підвищення кваліфікації охоплено 9783 особи, в 1995-1998 роках – 11693 педпрацівники. До читання лекцій, спецкурсів, проведення семінарських і практичних занять щорічно залучаються понад 400 науковців вузів і науково-методичних центрів України, що підвищує науково-теоретичний рівень курсів. Значна увага приділяється удосконаленню змісту підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Провідними є питання:
– теорія і методика основної спеціальності;
– питання духовного відродження України, розбудови національної школи;
– проблеми педагогіки і психології;
– питання економіки освіти, права і охорони праці;
– комп’ютеризації навчально-виховного процесу.
Більшість навчального часу відводиться на спецкурси і факультативи. Вхідне діагностування слухачів дає можливість скоректувати зміст навчально-методичної роботи на курсах, диференційовано підходити до комплектування навчальних груп. Робота з слухачами організовується на основі діагностування, реалізації особистісно-діяльнісного підходу. У процесі навчання широко використовуються ділові і рольові ігри, дискусії, проблемні столи, моделювання та інші інтерактивні методи. Диференціація підвищення кваліфікації педагогічних кадрів поглиблюється на основі врахування кваліфікаційної категорії, стажу вчителів, практичної потреби установ освіти (перехід на навчання в україномовному режимі, введення нових навчальних предметів і курсів, запровадження нових технологій тощо). Так, наприклад, в 1991-94 роках проведено курси з проблем:
– переходу на нові програми (для вчителів 1-3 і 1-4 класів, української мови і літератури, історії, географії, вихователів дошкільних закладів);
– реалізації Закону «Про мови в Українській РСР» для вчителів української і російської мов і літератур, математики вчителів 1-4 класів, вихователів дошкільних закладів;
– реалізації концепції національного виховання і українознавства для вчителів української мови, народознавства, вчителів початкових класів, історії, обслуговуючої праці, музики, вихователів ГДЦ і дошкільних закладів, директорів і заступників директорів шкіл, методистів РМК, класних керівників, керівників гуртків;
– реалізації традиційних і нових підходів до викладання навчальних предметів, впровадження нових технологій навчання і виховання для вчителів початкових класів, української і російської мов, математики, біології та інші.
В 1997 році в центрі уваги були питання оновлення змісту освіти відповідно до розроблених концепцій, запровадження нових технологій навчання апробації нових підручників і посібників. Такі курси проведені зокрема:
– для вчителів початкових класів, які здійснюють апробацію підручників та посібників відповідно до програми «Трансформація гуманітарної освіти в Україні»;
– для вчителів історії, які викладають предмет за новими експериментальними програмами з всесвітньої історії, історії України та курс «Конституція України»;
– для вчителів української мови і літератури «Оновлення змісту та методики викладання на основі концепції мовно-літературної освіти»;
– для вчителів фізики «Оновлення змісту форм і методів шкільної фізичної освіти»;
– для вчителів географії «Реалізація змісту і методів навчання за новими програмами і підручниками».
З метою підготовки до роботи за новими програмами і підручниками проведено в 1997 році також курси вчителів математики, іноземних мов, а в 1999 році – курси для 10 категорій педпрацівників.
Щорічно проводяться курси для вчителів–предметників, які переходять на викладання предмету в українськомовному режимі. Так, у 1997 році такі курси проведені для вчителів природничо-математичного і гуманітарного циклів, а також для вчителів початкових класів і вихователів дошкільних закладів, у 1999 році – для вчителів початкових класів. Систематично проводяться курси для вчителів, які з поважних причин не підвищували кваліфікацію протягом останніх п’яти років. Так, наприклад, у 1991-93 роках такі курси були проведені для вчителів математики, фізики, креслення, англійської, німецької і французької мов, образотворчого мистецтва. У 1994 році – для вчителів 9 категорій, у 1997 році – для 5 категорій педпрацівників, у 1999 році – для вчителів української мови, образотворчого мистецтва і іноземних мов, фізичної культури. Удосконалюється практика проведення авторських курсів. Лише за останні 7 років проведені авторські курси:
– вчителів початкових класів С.О. Логачевської, В.Б. Едигея, Н.П. Корсунської;
– вчителів української мови і літератури О.П. Годлевської, Л.В. Соколенко, А. Жарської;
– вчителя фізики М.В.Кожухаря;
– вчителя математики П.І. Самовола;
– вчителів російської мови і літератури А.В. Шеховцової, А.О. Морозової;
– методиста кабінету початкових класів К.М. Балютіної;
– кандидатів педагогічних наук Т.В. Гришиної, Г.В. Дьяконова;
– директорів шкіл Б.С. Набоки, В.І. Каюкова та інші.
У 1999 році передбачено проведення авторських курсів 7 вчителів, а саме:
– вчительки початкових класів, кандидата педагогічних наук С.П. Логачевської;
– вчителів зарубіжної літератури О.В. Каєнка (Новоукраїнська сш № 7), В.І. Жванка (Попельнастівська сш Олександрійського району);
– вчительки хімії Т.В. Колмакової (ліцей № 25 м.Кіровограда);
– вчительки історії Н.А. Грищенко (гімназія № 5 м.Кіровограда);
– вчителя музики Г.Я. Запісочного /ЗОШ № 1 м.Кіровограда) та ін.
Авторськими курсами методиста кабінету початкового навчання К.М. Балютіною, які були проведені в 1999 році на базі м.3нам’янки, Новоукраїнського, Олександрійського, Гайворонського, Ульяновського районів було охоплено понад 150 вчителів 1-4 класів. В останні роки широко практикується проведення регіональних курсів на базі рай(міськ)методкабінетів, проблемних курсів на замовлення окремих педколективів. Такі курси проведені зокрема, в Олександрії, Світловодську, Гайворонському, Голованівському, Новоукраїнському районах для вчителів початкових класів, української мови і літератури, російської мови і літератури, фізики і математики, трудового навчання, дошкільних працівників, керівників шкіл. Важливим напрямом в діяльності обласного інституту удосконалення вчителів стала підготовка педкурсів до вирішення питань переходу до загальної комп’ютерної грамотності. Навчальні плани всіх курсів поповнились новим розділом «Основи інформатики і обчислювальної техніки». В 1966 році в інституті створений навчально-методичний кабінет інформатики, який за 1965-1990 роки підготував до викладання шкільного курсу інформатики 855 вчителів, озброїв основами комп’ютерної грамотності 14350 вчителів області, підготував і видав на допомогу педпрацівникам 9 методичних посібників, розробок, рекомендацій. Протягом 1994-1995 років проведена підготовка на дворічних курсах 35 вчителів інформатики до роботи за експериментальними програмами з використанням ІВМ–сумісної техніки. Систематично проводиться практикуми для слухачів курсів керівників шкіл та інших категорій педпрацівників на базі СШ № 22 м.Кіровограда, де створена експериментальна науково-методична лабораторія інформаційних технологій освіти (завідуючий О.П. Вдовенко). Навчально-матеріальна база і кадри лабораторії широко використовуються при проведенні курсів і обласних семінарів. У 1995-1998 роках кабінетом школознавства спільно з кабінетом інформатики і лабораторією проведені цільові курси керівників з проблем впровадження інноваційних технологій, комп’ютеризації навчально-виховного процесу і управління.
У 1998-1999 роках кабінетом інформатики широко практикується проведення курсів на замовлення педколективів шкіл безпосередньо на їх базі з метою підготовки вчителів-предметників до користування ІВМ-сумісною технікою, озброєння їх сучасними педагогічними технологіями. Такі курси проведені для педколективів шкіл №18,20,22, колегіуму та гімназії № 25 м.Кіровограда, ЗОШ № 17 м.Олександрії. На допомогу вчителям в 1991-1998 роках видано 9 посібників і методичних рекомендацій, що сприяє активізації роботи вчителів по інформатизації навчально-виховного процесу.
В 90-ті роки в центрі уваги обласного інституту були проблеми національного відродження підготовки вчителів до реалізації концепції національного виховання, викладання курсів «Народознавство» і «Українознавство». У 1991-1994 роках кабінетами школознавства, виховної роботи, українознавства (завідуючі А.І. Постельняк, Л.Г. Семезенко, О.П. Махно) проведені проблемні курси, зональні семінари керівників шкіл з даних питань.
Кабінет українознавства щороку проводить курси вчителів, керівників гуртків декоративно-прикладного мистецтва з проблем відродження національної культури і традицій, реалізації ідей українознавства. Значну увагу цим питанням приділяють кабінети дошкільного виховання, початкового навчання, виховної роботи, музики та інших. У 1992 році узагальнено досвід роботи педколективу школи № 21 м.Кіровограда з питань творчої реалізації концепції національного виховання і видано брошуру «Національна школа: перші кроки» (А.І. Постельняк). На базі школи систематично проводяться семінари-практикуми, педагогічна практика для слухачів курсів, творчі звіти педколективу, директора школи В.І. Каюкова. Кандидат педагогічних наук, заслужений вчитель України В.І. Каюков з вересня 1998 року працює за сумісництвом старшим викладачем кафедри педагогіки І психології обласного інституту. Відповідно до вимог Закону «Про освіту» державної програми «Освіта», «Україна XXI століття» кабінетом школознавства приділялась значна увага питанням піднесення ефективності управлінської діяльності рай(міськ)вно, керівників шкіл. З цією метою були створені:
– обласна школа творчо працюючого директора;
– обласна школа молодого директора;
– обласні творчі групи: «Удосконалення управління процесом становлення особистості керівника школи», «Комп’ютеризація управління школою», «Демократизація управління сучасною школою».
З 7 по 22 лютого 1990 року проведені обкомом партії спільно з облвно і обласним інститутом курси підвищення кваліфікації завідуючих відділами освіти рай(міськ)виконкомів.
Крім суто ідеологічних питань, значна увага була приділена проблемам демократизації управління народною освітою, ознайомленню з досвідом перебудови стилю управлінської діяльності. З цією метою в рамках курсів проведені:
- Виїзні практичні заняття:
– на базі СШ № 22 м.Кіровограда «Демократизація управління школою»;
– на базі Новоукраїнського райвно «Робота відділу по перебудові управління школами»;
– на базі дитсадка № 73 м.Кіровограда «Удосконалення організації діяльності в сучасному дошкільному закладі»;
– на базі ПТУ № 2 «Удосконалення роботи по підготовці кваліфікованих спеціалістів народного господарства».
- Творчі зустрічі з комплектом обласного інституту і апаратом облвно.
- Ділова гра «Засідання творчої групи «Впровадження педагогічних ідей Сухомлинського перебудови сучасної школи».
- Зустріч з учителями-новаторами.
- Семінар по обміну досвідом роботи та ін.
У 1999 році проведені спільно з облдержадміністрацією, облуо тижневі курси завідуючих рай(міськ)во, на яких опрацьовані проблеми перебудови української діяльності відділів освіти в сучасних умовах, удосконалення післядипломної освіти педагогічних кадрів, обговорені проекти нових положень, розроблених Міністерством освіти України. В 90-ті роки розпочався процес створення шкіл нового типу. В Кіровограді, Олександрії, Світловодську, в Новомиргородському, Новоукраїнському, Маловисківському і Олександрівському районах були відкриті гімназії, ліцеї, колегіуми. Нині в області функціонують заклади нового типу, в яких навчається багато учнів. З метою надання методичної допомоги керівникам новостворених шкіл кабінет школознавства в 1992 році провів засідання круглого стола «Становлення шкіл нового типу», організував творчу зустріч директорів шкіл м.Кіровограда і Олександрії «Школи нового типу: проблеми створення, кроки становлення і розвитку»; провів творчі звіти педколективів Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу, Олександрійської жіночої гімназії з питань розвитку творчої обдарованості вихованців. У 1996 році проведені Всеукраїнські науково-практичні конференції «Златопільська гімназія: минуле, теперішнє, майбутнє» (Новомиргород) та «Елітарна освіта в кризовому суспільстві. Шляхи становлення і існування» (на базі школи-гімназії № 5 м.Кіровограда). Всеукраїнський семінар членів асоціації «Відроджені гімназії України» на тему «Методологічні підходи до індивідуалізації навчально-виховного процесу в контексті проблеми гуманізації сучасної освіти проведено у березні 1999 року на базі Олександрійської гімназії № 1 імені Т.Г. Шевченка. В 90-ті роки як і в попередні два десятиліття, в центрі уваги колективу обласного інституту були питання творчого впровадження педагогічних ідей В.О. Сухомлинського.
Цьому в значній мірі сприяло створення Міжнародного товариства послідовників В.О. Сухомлинського та Всеукраїнської Асоціації В.О. Сухомлинського і обласного відділення Асоціації, її первинних організацій в навчальних закладах Кіровоградщини. Справжнього трибуною досвіду творчої реалізації педагогічних ідей В.О. Сухомлинського в сучасній школі стали проведені в Кіровограді Міжнародна науково-практична конференція «Педагогіка В.О. Сухомлинського на зламі епох» та П’яті Всеукраїнські педагогічні читання «В.О. Сухомлинський і сучасність», присвячені 80-річчю від дня його народження, в яких взяли участь науковці і практики з різних регіонів України, Росії, Білорусії, Китаю, Греції та інших країн.
До 80-річчя В.О. Сухомлинського були видані такі матеріали:
– Постельняк А.І. Азбука управління.
– Калініченко Н.А., Перебийніс Г.М. Сучасники В.О. Сухомлинського: ідеї вчителя в освіті сьогодення /Методичний вісник–98, №18/.
– Передовий педагогічний досвід Кіровоградщини у новому баченні. Частина 1-2.
– Розенберг А.Я. Молодому вчителеві – про діяльність класного керівника.
– Калініченко Н.А. Я складаю казку-подорож до джерел живого слова /Калініченко Н.А., Постельняк А.І. Школа імені В.О. Сухомлинського.
Кіровоградщина стає справжньою творчою лабораторією по впровадженню педагогічних ідей В.О. Сухомлинського.
Постійно в центрі уваги колективу інституту перебувають питання удосконалення структури, змісту і форм науково-методичної роботи з педкадрами, піднесення. її результативності. Нині в області функціонують опорні школи, творчі групи, діє розгалужена мережа районних(міських), міжшкільних і шкільних методичних об’єднань, постійно діючі семінари, творчі майстерні, педагогічні клуби та інші форми методичної роботи. На жаль, далеко не всі вони працюють ефективно. Мають місце формалізм у плануванні й організації їх роботи, несистематичність проведення засідань, одноманітність форм. На усунення наявних недоліків спрямована нині діяльність колективу інституту і рай(міськ)методкабінетів. Так, наприклад, в 1995 році були проведені двотижневі курси для керівників РМО вчителів 10 номінацій, на яких підвищили кваліфікацію 365 осіб. Щороку проводяться обласні семінари голів районних методичних об’єднань, керівників творчих груп, директорів опорних шкіл. Так, у 1999 році було проведено 14 таких семінарів. Певна увага приділяється вивченню, узагальненню і поширенню досвіду організації методичної роботи, піднесення її результативності. Навчально-методичними кабінетами інституту узагальнено в різні періоди і широко пропагується досвід з питань розвитку творчої активності педагогічних кадрів:
– керівників районних методичних об’єднань вчителів російської мови і літератури, математики Бобринецького та Новоукраїнського районів;
– творчих груп Знам’янського міськво, Маловисківської СШ № З по реалізації педагогічних ідей В.О. Сухомлинського;
– керівників шкіл і вчительки російської мови і літератури Новоукраїнської СШ № 4 О.І. Коломієць, вчительки початкових класів Балахівської ЗОШ С.П. Логачевської;
– директорів шкіл № 1, 4 м. Світловодська Л.І. Дехтяренко, Н.О. Савіних;
– Новоукраїнського райво;
– заступників директорів шкіл В.М. Сміхович (Новомиргородська ЗОШ № 2), Н.І Долженко (ЗОШ № 3 м.Кіровограда), А.П. Савлука (Суботцівська ЗОШ Знам’янського району) та ін.
З метою пропаганди кращого досвіду проводяться:
– творчі звіти РМК, керівників опорних шкіл, методичних об’єднань, творчих груп;
– методичні фестивалі;
– панорами нестандартних форм методичної роботи;
– педагогічні виставки тощо.
У 1993-1998 роках проведені творчі звіти: Новоукраїнського райво з питань розвитку творчої активності вчителів; Олександрівського РМК з питань збагачення духовної культури педагогічних кадрів; Долинського і Компаніївського РМК з питань планування організації методичної роботи; Кіровоградського РМК з питань підвищення ефективності роботи опорних шкіл, впровадження досягнень науки і передового педагогічного досвіду; заступника директора Созонівської СШ Кіровоградського району А.Б. Іванка з питань удосконалення змісту і форм роботи з педкадрами; директорів шкіл № 1 і № 4 м.Світловодська та інші.
Ефективною формою надання практичної допомоги, пропаганди і впровадження перспективного досвіду зарекомендували себе методичні декади. Протягом 1990-1998 років вони проведені в 15 районах і містах області. Систематично удосконалюється технологія їх підготовки і проведення. В рамках методичної декади в .Олександрії в лютому І996: року проведено 16 семінарів для різних категорій педпрацівників з актуальних проблем удосконалення навчально-виховного процесу, управління сучасною школою, зустрічі за «круглим столом», крупові та індивідуальні консультації. До проведення методичних заходів були залучені 8 науковців педінституту, 14 майстрів педагогічної праці, 14 завідуючих і методистів навчально-методичних кабінетів обласного інституту удосконалення вчителів, що дало можливість надати допомогу працівникам міськвно, методкабінету, керівникам шкіл, вчителям з питань забезпечення ефективних підходів до реалізації Закону «Про освіту» та Концепції національної школи. В ході методичної декади в Кіровоградському районі були проведені:
– семінар-практикум для керівників районних і шкільних методоб’єднань вчителів початкових класів з проблеми «Диференційоване навчання учнів молодшого шкільного віку»;
– колективно-творча справа «Подорож в країну Літа для старших вожатих»;
– дискусійний стіл з вчителями музики;
– практичні заняття з вчителями образотворчого мистецтва і англійської і німецької мов;
– проблемний стіл «Шляхи перебудови виховної роботи в сучасній школі» з керівниками шкіл;
– перегляд відеофільмів про досвід роботи:
– педколективу Перегонівської СШ Голованівського району по перебудові навчально-виховного процесу;
– дитячого дошкільного закладу № 27 «Червона зірка» з питань сімейного виховання дітей;
– вчительки початкових класів С.П. Логачевської з питань диференціації навчання;
– вчительки історії СШ № 17 м.Олександрії, переможця обласного конкурсу «Учитель року-96» І.А. Козир та ін.
До проведення методичної декади в Світловодську і Світловодському районі у березні-квітні 1995 року були залучені, крім 12 завідуючих навчально-методичними кабінетами обласного інституту, 10 науковців, 4 практичні працівники. В рамках декади проведено 3 засідання методичних об’єднань, 5 семінарів, 3 круглих столи, педагогічний лист, дискусія, методичний ринг, ділова гра, тренінги, моделювання, індивідуальні та групові консультації, проведено і обговорено ряд уроків. У центрі уваги були проблеми: «Підвищення якості й ефективності сучасного уроку», «Впровадження нових технологій навчання», «Демократизація навчально-виховного процесу», «Організація роботи з обдарованими дітьми», «Реалізація ідей українознавства в навчально-виховному процесі», «Особливості проведення екзаменів» та інші. В ході декади оптимально поєднувались колективні, групові та індивідуальні форми роботи з педагогічними кадрами.
У 1991 році започатковано проведення обласного конкурсу «Вчитель року». Щорічно з’являються нові імена майстрів педагогічної праці. Так, переможцями конкурсів в різних номінаціях тих років роках були вчителі:
Колісник С.О., Чернишенко Т.А., Жарська Л.Д., Демидчик А.М. –вчителі української мови і літератури гімназії № 9 м.Кіровограда, Бобринецької ЗОШ № 1», ЗОШ № 19 м.Кіровограда, Веселівської ЗОШ Кіровоградського району;
Шигонова О.П. – вчитель фізики школи-ліцею №20 м. Кіровограда;
Яковлева Н.Б. – вчитель географії школи-гімназії №9 м.Кіровограда;
Ревчун Т.О. – вчителька англійської мови ЗОШ № 14 м.Кіровограда;
Хлань В.Г. – вчитель математики Веселівської ЗОШ Кіровоградського району, директор школи;
Прошаченко О.І. – вчитель біології ЗОШ №35 м.Кіровограда;
Сівек Л.Г. – вчитель фізичної культури школи-гімназії №9 м.Кіровограда;
Степаненко Н.А., Н.А.Грищенко – вчителі історії Новоукраїнської школи-гімназії № 7, школи-гімназії № 5 м.Кіровограда, заступник директора школи;
В.О.Кваша – вчитель хімії Миколаївської ЗОШ Кіровоградського району, директор школи;
Лідкова С.М., Н.М. Степанець – вчителі початкових класів Павлиської ЗОШ ім. В.О.Сухомлинського і школи-гімназії № 4 м.СвІтловодсь
Поляков В.О. -вчитель трудового навчання школи-гімназії № 5 м.Кіровограда;
Комірний О.І. – вчитель правознавства Гайворонської ЗОШ № 5;
Шинкаренко Л.С. – вчитель географії СШ № 35 м.Кіровограда та ін..
Творчий потенціал переможців конкурсів «Учитель року» ефективно використовується у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.
Одним з пріоритетних напрямів в роботі колективу обласного інституту завжди була і залишається турбота про професійне становлення молодих вчителів.
Ефективною формою роботи з молодими вчителями стали Тижні молодого вчителя. Серед ініціаторів їх щорічного проведення був обласний інститут удосконалення вчителів. У всіх тижнях навчально-методичні кабінети інституту організовували навчання молодих вчителів, проводили практикуми на базі кращих шкіл області, знайомили з досвідом вчителів-новаторів, вчили мистецтву моделювання уроку, застосування інноваційних технологій спілкування з учнями і ін. У розробці сценарію, підготовці і проведенні першого зльоту молодих вчителів 1960 року взяли участь В.О. Сухомлинський і директор обласного інституту удосконалення вчителів О.О. Хмура. Складовою частиною зльоту була передача Б.О.Сухомлинським молодим вчителям області естафети передового педагогічного досвіду. Ритуал передачі естафети став традиційним і зберігається й донині. Проблематика тижнів визначалась актуальністю завдань, які вирішувались педколективами області на різних етапах розвитку освіти. Традиційним стало ознайомлення з досвідом роботи кращих педколективів, творчі зустрічі з майстрами педагогічної праці, переможцями обласного конкурсу «Учитель року», проведення кількаденних поїздок по історичних місцях України, бувшого Союзу. Учасники обласних зльотів побували в Білорусії, республіках Прибалтики, Молдові, Росії, відвідали Закарпаття, Крим, Південь України, Київ, батьківщину Т.Г.Шевченка, Л.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського. У 1999 році тиждень молодого вчителя був присвячений 60-річчю Кіровоградщини. В програмі зльоту, яким завершувався тиждень молодого вчителя:
– зустріч з відповідальними представниками владних структур в облдержадміністрації;
– відвідування Кіровоградського державного педагогічного університету; зустріч з викладачами і студентами;
– ознайомлення а творчою лабораторією Богданівської ЗОШ №1 Знам’янського району, вшанування пам’яті І.Г. Ткаченка;
– спілкування з завідуючими навчально-методичними кабінетами обласного інституту і майстрами педагогічної праці та ін.
Робота в секціях, як відзначали учасники зльоту, «збагатила інноваційними підходами до організації навчальної діяльності учнів на уроках, відвідування Богданівської школи, виступи ветеранів педагогічної праці, передача естафети передового педагогічного досвіду надихнули нас на творче піднесення, глибоке розуміння проблем школи»; «зліт додав енергії, наснаги, надихає на творчу працю».
Значна роль була відведена підготовці і виданню друкованої продукції, зокрема методичних вісників, посібників, науковим статтям.
У листопаді 1995 року видано перший номер «Освітянського слова» – науково-методичного додатку до газети «Кіровоградська правда». З січня 1996 року «Освітянське слово» видається щомісяця».
