80-ті роки в історії обласного інституту удосконалення вчителів пам’ятні активною діяльністю по реалізації Основних напрямів реформи загальноосвітньої і професійної школи, розвитку інституту як науково-методичного центру підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду.
Відповідно до вимог реформи обласний інститут удосконалення вчителів зосередив зусилля на підготовці педкадрів до глибокої і якісної перебудови змісту, форм і методів навчання і виховання учнів, до реалізації нових і удосконалених програм, перебудови виховної роботи на основі демократизації й гуманізації. В центрі уваги колективу інституту були питання:
– удосконалення системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів і методичної роботи на основі діагностики і широкої диференціації;
– піднесення якості й ефективності уроку в умовах запровадження нової концепції середньої загальноосвітньої школи;
– демократизації управління;
– реалізації нових підходів до здійснення виховання школярів на основі принципів демократизації й гуманізації;
– забезпечення переходу на навчання дітей з 6-річного віку;
– впровадження Комплексної програми фізичного виховання учнівської молоді та ін.
Значну роль у вирішенні даних питань відіграли створені в 1965 році 18 обласних творчих груп, у складі яких плідно працювали науковці педінституту, методисти обласного інституту удосконалення вчителів, досвідчені керівники шкіл, вчителі – всього 215 педпрацівників. Протягом тривалого періоду (1985-1989 рр.) досліджувались такі проблеми:
- Оптимізація перепідготовки керівних педагогічних кадрів як одна з основних умов удосконалення стилю управління піднесення ефективності інспекторського та внутрішкільного контролю;
- Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського і проблеми реалізації Основних напрямів реформи загальноосвітньої і професійної школи.
- Удосконалення трудового навчання, виховання, професійної орієнтації школярів і організації їх суспільно корисної, продуктивної праці.
- Комплексний підхід до навчання і виховання дітей 6-річного віку відповідно до вимог реформи.
- Оптимізація навчально-виховного процесу підвищення ефективності уроку (російської мови, фізики, географії).
- Використання лекційно-практичної системи на уроках математики (фізики) та інші.
Результати досліджень були узагальнені в методичних рекомендаціях (статтях). Так, наприклад, були видані методичні рекомендації:
– «Роботу з керівниками шкіл в умовах перебудови – на рівень сучасних вимог!» (А.І.Постельняк);
– «Творче використання педагогічних ідей В.О. Сухомлинського в комуністичному вихованні учнів» (Д.Ю.Стельмухов);
– «Методичні рекомендації до проведення уроків народознавства» (В.А.Чорна) та багато інших.
Ефективно працювала обласна творча група з проблеми «Комплексний підхід до навчання і виховання дітей шестирічного віку відповідно до вимог реформи школи» в складі 15 осіб. Група підготувала і провела:
– декаду з актуальних проблем початкової освіти для молодих вчителів;
– творчу зустріч з ветеранами педагогічної праці;
– огляд роботи клубів «Чомучки»;
– ділові і рольові ігри;
– День знань.
Члени творчої групи провели 2 семінарських заняття, 2 зустрічі «за круглим столом», відвідали 150 уроків і 32 позакласних заходи. Творчою групою розроблені і впроваджені в практику методичні рекомендації:
«Совершенствованне работы с родителями шестилетних учеников – важное условие реализации школьной реформы»;
«Предупреждение речевих ошибок шестилетних учеников на уроках русского язика»;
«Творческое использование дидактических игр на занятиях музыкой с первокласниками шестилетнего возраста» та інші.
У 1986 році творча група з проблеми «Комплексний підхід до навчання і виховання дітей шестирічного віку відповідно до вимог реформи школи» взяла участь в Республіканському огляді-конкурсі, який проводився Педагогічним товариством УРСР, і, виборовши ІІ місце, була нагороджена педагогічною бібліотечкою.
Питання науково-педагогічного і методичного забезпечення переходу на навчання дітей з шестирічного віку були провідними в діяльності колективу обласного інституту удосконалення вчителів. Значна робота була проведена навчально-методичними кабінетами початкового навчання, школознавства, шкіл-інтернатів, фізичної культури (завідуючі С.С. Савельєва, А.І. Постельняк, Г.Й. Попруга, А.Г. Перетятько).
Проведені курси для вчителів початкових класів, вихователів ГПД, заступників директорів шкіл, обласні семінари завідуючих рай(міськ)вно, завідуючих РМК, керівників шкіл. У травні 1985 року проведено обласний семінар заступників директорів шкіл з навчально-виховної роботи, які відповідають за роботу початкових класів, на тему «Організація навчання і виховання дітей 6-річного віку відповідно до Основних напрямів реформи. Реалізація цільової комплексної Програми «Початкові класи». З метою пропаганди кращого досвіду в грудні 1985 року проведено на базі Добровеличківського району обласний семінар завідуючих рай(міськ)вно «Шляхи удосконалення організаційно-педагогічної діяльності рай(міськ)вно по створенню навчально-матеріальної бази і підготовці керівників шкіл і вчителів до переходу на навчання дітей з 6-річного віку відповідно до Основних напрямів реформи школи». На семінарі були глибоко розкриті психологічні аспекти навчання шестиліток (кандидат психологічних наук Н.О.Головань), забезпечення наступності в навчально-виховній роботі дитячого садка і школи в умовах навчально-виховного закладу «Школа – дитячий садок» (зав. кабінетом дошкільного виховання С.С. Скринник), основні завдання навчально-виховної роботи в підготовчих класах (зав. кабінетом початкового навчання С.С. Савельєва) особливості змісту і організації роботи по фізичному вихованню в підготовчих класах (зав. кабінетом фізичного виховання і ПВП Г.П. Перетятько). В рамках семінару проведено творчий звіт Добровеличківського райвно по реалізації Основних напрямів реформи, створенню і організації роботи установ «Школа – дитячий сад», по підготовці до переходу на навчання дітей з 6-річного віку і практикум на базі Помічнянської СШ № 3, Любомирської і Миколаївської шкіл-дитячих садків. Кабінет початкового навчання значну увагу приділяв вивченню, узагальненню і поширенню перспективного досвіду навчання і виховання шестирічок. У 1984-1986 роках було видано буклети: «Радість пізнання» – з досвіду роботи вчительки початкових класів Балахівської 8-річної школи Петрівського району С.О. Логачевської з питань активізації пізнавальної діяльності школярів (Т.Й. Мельничук, С.С. Савельєва); «К истоку мышления и речи» – з досвіду роботи вчительки Павлиської СШ Онуфріївського району К.М. Жаленко з творчого використання педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського (І.К. Воєводський, С.С. Савельева); «Виховуємо книголюбів» – з досвіду роботи вчительки Маловисківської СШ № 3 Т.Д. Білецької з питань розвитку читацьких інтересів молодших школярів (Л.І. Найденко, С.С. Савельева); «Творческое содружество» – з досвіду спільної роботи педагогічних колективів Созонівської середньої школи і ясел-садка» (Л.С. Ласенко, С.С. Савельева).
Ефективно діяли обласні школи ППД для вчителів початкових класів при найбільш досвідчених майстрах: С.П. Логачевській (Балахівська школа Петрівського району та ін..
Навчально-методичні кабінети обласного інституту удосконалення вчителів значну увагу приділяли переходу на нові й удосконалені програми, піднесенню якості й ефективності уроку. З цією метою організували системне навчання завідуючих і методистів РМК, заступників директорів шкіл, голів районних (міських) методичних об’єднань. Проблема нового змісту освіти, удосконалення уроку стала провідною в змісті курсів і семінарів.
В квітні 1986 року проведено семінар завідуючих РМК на тему «Удосконалення уроку в умовах впровадження нових навчальних програм і шкільних курсів основ наук». У травні 1986 року відбулися обласні педагогічні читання на тему «Підвищення ефективності уроку як основної форми організації навчально-виховного процесу». На пленарному засіданні на секціях з доповідями і повідомленнями виступили 105 педпрацівників, у тому числі завідуючий лабораторією дидактики НДІ, педагогіки УРСР кандидат педагогічних наук Г.І. Мальований, науковці педінституту А.С. Бик, Г.Л. Клочек, П.В. Лушин, Ю.Г. Васін, завідуючий облвно Б.П. Хижняк, завідуючі методичними кабінетами, заступники директорів шкіл, вчителі, вихователі. Особливо змістовними і яскравими були виступи вчителів-новаторів А.Б. Резніка, В.В. Едигея, Л.Т. Стадної, Л.К. Молчанової, О.П. Зеленяка, Л.В. Масаніної, Т.В. Гайдук та інших. На допомогу рай(міськ)методкабінетам і керівникам шкіл, кабінетам школознавства в 1987 році підготовлені методичні рекомендації «Підвищення ефективності і якості уроку як основної форми організації навчально-виховного процесу» (А.І. Постельняк).
У тому ж травні 1986 році пройшло дев’яте заняття обласного науково-методичного семінару педпрацівників, котрі проводять педагогічні дослідження.
В 1986 році з виходом нового Положення про методичну роботу колектив обласного інституту удосконалення вчителів спільно з рай(міськ)методкабінетами провів комплекс заходів щодо його творчої реалізації. Цьому в значній мірі сприяло проведення проблемних курсів для заступників директорів шкіл, обласних семінарів завідуючих і методистів РМК, керівників опорних шкіл, творчих груп, шкіл ППД, голів РМО та ін. Кабінетом школознавства були створені:
– дворічний постійно діючий семінар завідуючих РМК «Шляхи удосконалення методичної роботи з педкадрами»;
– дворічна обласна школа резерву методистів.
Змістовний семінар завідуючих РМК проведено в квітні 1989 року з проблеми «Роль методичних служб в активізації творчого потенціалу педагогічних кадрів». На базі Грушківської СШ Ульяновського району було переконливо показано, як забезпечити Умови для творчості вчителя і розвитку творчого потенціалу педколективу. Завідуючі РМК ознайомились з структурою, змістом і формами внутрішкільної методичної роботи, відвідали нестандартні уроки, методичні заходи (засідання клубу творчої педагогіки «Евріка», панораму педагогічних знахідок). Піднесенню творчої активності рай(міськ)методкабінетів сприяло і проведення педагогічних мостів з завідуючими РМК Миколаївської і Сумської областей, з групою освітян Народгомінського району Московської області, м.Бреста та ін. В березні 1989 року проведено обласну нараду-семінар заступників директорів шкіл з навчально-виховної роботи, на якій всебічно розглянуто проблему «Прискорення перебудови структури, змісту і форм внутрішкільної методичної роботи на діагностичній основі в умовах забезпечення неперервної освіти педагогічних кадрів. У програмі – доповідь начальника управління освіти облвиконкому Б.П.Хижняка, зустріч з делегатами Всесоюзного з’їзду М.А. Яровим, Н.А. Калініченко, А.В. Шеховцовою; творча зустріч з заступником директора СШ №8 м.Черкас, кандидатом педагогічних наук Б.Л. Тевліним; дискусія «Роль заступника директора в перебудові внутрішкільної методичної роботи в умовах забезпечення неперервної освіти педагогічних кадрів»; обмін досвідом організації методичної роботи. Колектив обласного інституту удосконалення вчителів, підтримавши ініціативу інституту удосконалення вчителів Білорусії «Роботі з педагогічними кадрами – творчий характер», в 1968 році здійснив творчу поїздку до Брестського обласного інституту удосконалення вчителів, в ході якої ознайомився з досвідом підвищення кваліфікації педагогічних кадрів і організації методичної роботи в районній і шкільній ланках. Цей досвід творчо використано. За рай(міськ)методкабінетами були закріплені куратори з числа завідуючих і методистів навчально-методичних кабінетів обласного інституту удосконалення вчителів. В 1985 році відновлено практику проведення методичних декад. Відповідно до перспективного плану методичні декади були проведені в 1985-1989 роках в 12 районах і містах області.
Зміст методичних декад і форми роботи з педагогічними кадрами визначались ,як правило, на основі попереднього вивчення запитів і практичних потреб педпрацівників шляхом фронтального і тематичного вивчання стану викладання, рівня знань учнів, проведення анкетування, співбесід, аналізу діагностичних карт тощо. В роботі з педкадрами в рамках методичних декад ефективно використовувались семінарські заняття, практикуми, ділові ігри, моделювання, дискусії, проблемні столи тощо. Так, наприклад, в рамках методичної декади у м.3нам’янка було проведено 1З семінарів, 27 групових і 140 індивідуальних консультації, відвідано 146 уроків, 17 методичних заходів. У проведенні декади взяли участь 25 завідуючих і методистів обласного інституту удосконалення вчителів, 10 майстрів педагогічної праці з різних регіонів області.
Цілеспрямована діяльність обласного інституту удосконалення вчителів і рай(міськ)методкабінетів забезпечила перебудову методичної роботи на основі діагностування і диференціації, удосконалення її змісту, урізноманітнення форм її організації. Удосконалювалась практика підготовки і проведення обласних семінарів. В 1987 році було проведено 66 обласних і 48 районних семінарів, в 1987 році – 62 обласних та З6 районних семінарів для різних категорій педпрацівників з актуальних проблем реалізації шкільної реформи.
У 80-ті роки продовжувалась робота обласного науково-методичного семінару, в травні 1982 року триденне заняття семінару було проведено в Києві, на базі НДІ педагогіки і НДІ психології України, ЦІУВ. На виконання постанови ЦК КПРС «Про перебудову системи політичного і економічного навчання трудящих» серйозна увага приділялась удосконаленню марксистсько-ленінської освіти педагогічних кадрів, організації навчання пропагандистів, узагальненню і поширенню досвіду їх роботи. Цими питаннями тривалий час займалась методист кабінету школознавства А.А. Краснова. Потім був створений навчально-методичний кабінет (завідуючий А.М. Кусков). З метою поширення кращого досвіду були видані буклети: «Районна рада діє» – з досвіду роботи Гайворонської районної методичної ради по марксистсько-ленінській освіті педагогічних кадрів (А.І. Постельняк); «Курсом перебудови» – з досвіду роботи ради по марксистсько-ленінській освіті педкадрів відділу освіти Кіровського райвиконкому (А.М. Кусков). На виконання постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про поліпшення трудового виховання, навчання, професійної орієнтації школярів і організації їх суспільно корисної продуктивної праці» та відповідних рекомендацій ВО СРСР колектив обласного інституту удосконалення вчителів приділяв значну увагу питанням удосконалення трудового виховання учнів. В області були створені науково-педагогічні лабораторії з проблем трудового навчання, розширена мережа опорних шкіл, МНВК. Удосконалювалась система підвищенні кваліфікації вчителів трудового навчання, інспекторів рай(міськ)во, працівників МНВК. Науково-практичний семінар на тему «Розвиток системи трудового навчання і виховання школярів у світлі XХVII з’їзду КПРС» проведено на базі Гайворонського МНВК з участю АШ СРСР і НДІ педагогіки УРСР. У квітні 1937 року – обласний семінар інспекторів з трудового навчання.
Кабінетом школознавства (А.І. Постельняк) спільно з кабінетом трудового навчання (І.І. Радкевич) узагальнено досвід роботи педколективу Комишуватської середньої школи Новоукраїнського району по вихованню учнів у дусі економії і бережливості (видано буклет «В похід за економію і бережливість» (українською і російською мовами).
Кабінет фізичної культури і ПВП (А.Г. Перетятько, Б.С. Кочкін) проводив значну роботу по впровадженню Комплексної програми фізичного виховання школярів, удосконаленню початкової військової підготовки, військово-патріотичного виховання учнів, по підготовці до 40-річчя і 45-річчя Перемоги. З даних проблем були проведені педагогічні читання в 1984, 1985, 1986 роках.
У травні 1989 року проведені обласні міжрайонні семінари директорів шкіл з проблеми вдосконалення управління роботою педколективу з впровадження комплексної програми фізичного виховання школярів» на базі Павлиської СШ імені В.О. Сухомлинського, Косівської СШ Олександрійського району, Трепівської СШ Знам’янського району та інших.
Кінець 80-х років пам’ятний проведенням V з’їзду вчителів України (15-16 травня 1987 року) та Всесоюзного з’їзду працівників освіти (1989 рік). Делегатом даних з’їздів було обрано директора обласного інституту удосконалення вчителів. 5-6 грудня 1988 року проведено обласний семінар педпрацівників, обраних делегатами всесоюзного з’їзду педагогічних працівників. З Інформацією про роботу по підготовці Всесоюзного педагогічного з’їзду виступив член Всесоюзного оргкомітету І.Г. Ткаченко. Розглянуті проекти документів шкільної перебудови Концепція загальної середньої освіти (М.А. Яровий); Концепція загальної середньої освіти як базової в єдиній системі безперервної освіти (А.М.Шило); Положення про середню загальноосвітню школу (О.О. Медведенко); Положення про професійно-технічне училище (Л.М. Капченко); Положення про середній спеціальний навчальний заклад (Г.О. Дубівка; Положення про районну (міську) раду по народній освіті (Б.П. Хижняк); Основні напрями перебудови вищої школи та АПН СРСР (О.Б. Поляруш); Проект Статуту творчої Спілки вчителів (Л.Ф. Одорожа).
Заслухана інформація про основні напрями платформи педагогічних працівників та делегатів з’їзду освітян (А.І. Постельняк). Представлена платформа делегатів з’їзду від Кіровоградщини «Говорять делегати з’їзду». Група працівників інституту взяла участь в роботі Всесоюзного з’їзду, зокрема в роботі його секцій. Протягом 1989-90 років з метою реалізації резолюцій з’їзду, роз’яснення основних Положень, проведено збори обласного активу та ряд обласних, регіональних, районних і міських семінарів для різних категорій педпрацівників, творчі зустрічі з делегатами Всесоюзного з’їзду. Проводилась активна робота по впровадженню ідей демократизації й гуманізації в навчально-виховний процес освітніх закладів, в практику управління, в систему післядипломної освіти педагогічних кадрів. Однією з важливих умов реформування школи, як підкреслено в Основних напрямах реформи, є демократизація управління, яка передбачає створення громадсько-демократичних структур управління, максимальне використання творчого потенціалу керівників шкіл, вчителів, учнів, батьків і широкої громадськості. А тому питання створення і організації роботи рад по народній освіті, шкільних рад були в центрі уваги кабінету школознавства. На основі узагальнення першого досвіду були розроблені методичні рекомендації «Рада школи: перші кроки». У грудні 1989 року проведено обласний семінар голів районних, міських рад по народній освіті. Досвідом організації роботи рад поділились Г.М. Перебийніс (Мала Виска), С.О. Чебана (м. Кіровоград), В.П. Корнієць (СШ № 27 м.Кіровограда) та інші.
На курсах, семінарах керівників шкіл проводились дискусії, проблемні столи на теми «Демократизація управління школою», «Рада школи. Перші кроки становлення: успіхи, труднощі, проблеми» та ін. Як і в попередні роки навчально-методичні кабінети обласного інституту удосконалення вчителів значну увагу приділяли вивченню, узагальненню і поширенню передового педагогічного досвіду. Так, наприклад, кабінетом математики (І.Т. Стеценко, Р.П. Кущова) спільно з науковцями педінституту узагальнено досвід вчителів, видано буклети: «Резерв прискорення» (з досвіду застосування електронно-обчислювальної техніки в педагогічному процесі вчителями середніх шкіл № 2, 3, 10 м.Світловодська (автори Р.П. Кущова, Б.Г. Балталон); «Формування діалектико-матеріалістичного світогляду» (з досвіду роботи вчителя Новоукраїнської СШ № 6 В.О. Чернявського (автор Р.П. Кущова); «Складові успіхи» (з досвіду роботи вчительки Новгородківської СШ №1 Л.А. Ткачук по розвитку умінь і навичок учнів (автори , Н.Д. Волкова); «Індивідуальний підхід» (з досвіду роботи вчительки математики Павлиської СШ ім. В.О .Сухомлинського, заслуженої вчительки УРСР, Г.Я. Вовченко (автори І.Т. Стеценко, А.В. Цуженко); «Вчити кожного» (з досвіду роботи вчительки математики СШ № 2 м.3нам’янки В.В. Білої) – автори Р.П. Кущова, Н.Д. Волкова; «Залучення до математичної творчості» (з досвіду роботи вчителів математики Гайворонської СШ № 2 по виявленню та розвитку математичних здібностей учнів (автори Н.М. Кулажко, А.П.Кліндухова). Плідно працював кабінет вечірніх (змінних) і заочних шкіл (завідуючий К.О.Лівшиць). Кабінетом підготовлено чимало методичних рекомендацій, розробок з питань освіти дорослих. Значна увага приділялась вивченню, узагальненню і пропаганді досвіду. Так, лише в 1983 році були видані буклети «Сільський консультпункт» (з досвіду організації навчально-виховного процесу відповідно до вимог удосконалених програм на консультпункті с.Покровське Кіровоградської заочної школи); «Заліково-консультаційна діє» (з досвіду удосконалення заліково-консультаційної системи навчання в Олександрівській заочній школі). Кращі матеріали з досвіду роботи направлялись в ЦІУВ для включення до Центральної картотеки передового педагогічного досвіду УРСР. Значна увага у 80-ті роки приділялась впровадженню передового педагогічного досвіду, схваленого Міністерством освіти СРСР, України, радою ЦІУВ. Широко пропагувався, зокрема, досвід роботи Дзержинського райвно м.Кривого Рога, Каховського міськвно Херсонської області, Бориспільського райвно Київської області, Золотінського райвно Черкаської області по управлінню школами; Горлівського та Дрогобицького ММК по удосконаленню методичної роботи з педагогічними кадрами; Сахнівської СШ Корсунь-Шевченківського району Черкаської області; досвіду вчителів-новаторів С.М. Лисенкової, Е.М. Ільїна, Г.П. Зоякова, В.Ф. Шаталова, Ш.А. Амонашвілі, Т.І. Гончарової, А.Б. Резніка та інших. Навчально-методичними кабінетами обласного інституту удосконалення вчителів проводилась цілеспрямована робота з пропаганди досвіду педколективів і педпрацівників області:
– Павлиської СШ імені В.О. Сухомлннського;
– Олександрійської СШ № 23 з питань розвитку пізнавальної активності учнів, попередження неуспішності і другорічництва;
– заступника директора Новоукраїнської СШ № 7 А.П. Гаєвської з питань планування і організації внутрішкільної методичної роботи;
– вчителів початкових класів С.П. Логачевської (Балахівська 8-річна школа Петрівського району), В.Б. Едигея (СШ № 19 м.Кіровограда);
– вчителів української мови і літератури О.Я. Оченаша (СШ № 14 м.Олександрії), Л.Т. Стадної (СШ № ІЗ м.Кіровограда);
– вчителів російської мови і літератури А.В. Шеховцової, А.О. Морозової (СШ № 13 м.Кіровограда);
– вчителів фізики В.М. Завальнюка (Гайворонська СШ № 5), В.П. Правого (Користівська СШ), Ю.О. Буслова (СШ № 15 м.Олександрії);
– вчителів біології М.П. Пелипас (Созонівська СШ), М.К. Бондаренко (Новгородківська СШ № 2);
– вчительки образотворчого мистецтва Л.В. Масаніної (СШ № 17 м.Кіровограда) та інших.
На ВДНГ УРСР і СРСР експонувався узагальнений навчально-методичними кабінетами інституту досвід:
– педколективу Павлиської СШ ім. В.О. Сухомлинського з питань комплексного підходу до виховання;
– педколективу Войнівської СШ Олександрійського району з питань естетичного виховання;
– педколективів середньої школи № 6 м.3нам’янки та Котовської 8-річної школи Вільшанського району з питань організації педагогічного всеобучу батьків (кабінетом виховної роботи Л.Г. Семезенко видані буклети «Педагогическую культуру в каждую семью», «Содружество семьи й школы»).
У 80-ті роки добре була налагоджена видавнича діяльність обласного інституту удосконалення вчителів. Щороку видавались буклети, брошури про досвід роботи освітян і педколективів шкіл області, методичні рекомендації.
Широко практикувалось видання тематичних серій буклетів. Так, наприклад, у 1984 році було видано комплект з 6 буклетів «Підхід – комплексний» (з досвіду роботи педколективів області по реалізації реформи школи). У 1986 році методистом кабінету шкіл-інтернатів А.М. Пустовойт підготовлено комплект «От призвання к мастерству» (з досвіду роботи педколективів, вихователів шкіл з продовженим днем): «Провожатий в страну знаний» (з досвіду роботи вихователя-методиста Созонівської СШ Г.С. Полішко); «Зарядка на всю жизнь» (з досвіду організації і проведення фізкультурно-оздоровчої роботи в групах продовженого дня Рівнянської СШ № 5); «За игрой учеба начинается» (з досвіду роботи вихователя ГПД СШ № 19 м.Кіровограда К.О.). У 1988 році вийшло серії буклетів до 70-рІччя від дня народження В.С. Сухомлинського «Цель – формирование личности» (комплект з 5 буклетів про досвід вивчення і впровадження педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського в практичну діяльність дошкільних закладів області); «Наследие великого педагога в действии» (комплект з 7 буклетів про досвід вчителів області по впровадженню ідей В.О. Сухомлинського в практику); «Воспитать гражданина» (комплект з 4 буклетів про досвід творчого впровадження спадщини В.О.Сухомлинського у виховання школярів); «Развивая инициативу и творчество» (комплект з 3 буклетів про досвід використання педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського в роботі по вдосконаленню педагогічної майстерності вчителів).
У 1989 році кабінетами історії і виховної роботи (Ю.В. Кравченко, Д.Г. Семезенко (на основі узагальнення досвіду організації дискусійно-політичних клубів у школах області випущено комплект з 4 буклетів «По пути обновлення» (досвід клубів шкіл № 5, № 2 м.Гайворона, Созонівської СШ, школи №9 м.Кіровограда). У 80-ті роки нового розмаху набула робота обласного інституту по впровадженню педагогічних ідей В.О. Сухомлинського. Плідно працювали обласна, районні (міські) і шкільні творчі групи з даної проблеми, 5 опорних шкіл, 10 шкіл передового педагогічного досвіду. На високому науково-теоретичному і методичному рівні були проведені науково-практичні конференції: «Проблеми формування всебічно розвиненої особистості в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського і практиці сучасної школи» (4-8 вересня 1983 року); «Ідеї формування гармонійно розвиненої особистості в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського і їх творча реалізація в умовах перебудови загальноосвітньої школи» (26-28 вересня 1988 року).
Робота по вивченню і впровадженню педагогічних ідей В.О. Сухомлинського проводиться не лише в ювілейні роки, а постійно, в певній системі. Так, наприклад, у 1986 році кабінетом школознавства здійснені такі заходи:
– проведено 1 заняття обласної школи молодого директора на базі Павлиської СШ і музею В.О. Сухомлинського з метою ознайомлення з творчою управлінською лабораторією В.О. Сухомлинського;
– розроблена програма роботи школи передового педагогічного досвіду для директорів шкіл з проблеми творчої реалізації педагогічних ідей В.О. Сухомлинського в умовах реформування школи;
– узагальнено досвід роботи навчально-методичних кабінетів обласного інституту, опорних шкіл по вивченню і впровадженню педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського.
У 1987 році кабінетом школознавства підготовлені:
– буклет «Неиссякаемый родник» (Про досвід роботи педколективу Павлиської СШ по творчому впровадженню педагогічних ідей В.О. Сухомлинського;
– буклет «Обратись к. творческому наследию» (з досвіду обласного інституту удосконалення вчителів, органів народної освіти і педколективів шкіл області по вивченню педагогічних ідей В.О. Сухомлинського);
– методичні рекомендації по вивченню і впровадженню педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського;
– проведено обласний семінар керівників творчих груп з питань удосконалення роботи по вивченню і впровадженню педагогічних ідей В.О. Сухомлинського в умовах перебудови і оновлення школи;
– видані методичні рекомендації щодо створення і поповнення куточків В.О. Сухомлинського «Золотые риссыпи педагогических идей В.А.Сухомлинского» (автор А.І. Постелькяк);
– проведені дискусії «Ідеї В.О. Сухомлинського про формування і збагачення педагогічної культури вчителя, їх актуальність в умовах перебудови й оновлення школи» з завідуючими РМК, керівниками шкіл, вчителями;
– проведені творчі звіти колективу обласного інституту, Новоукраїнського РМК, Павлиської СШ, Олександрійського педагогічного училища ім. В.О. Сухомлинського, Комишуватської СШ по творчому розвитку і впровадженню педагогічних ідей В.О. Сухомлинського.
У 1990 році видані методичні рекомендації «Школа гражданственности и человечности» (о педагогических идеях и опыте В.А. Сухомлинского (автор М.В. Богуславський); «Звертаючись до ідей В.О. Сухомлинського. Рекомендації по створенню куточків В.О. Сухомлинського в дошкільних закладах» (автор С.С. Скринник). У 1991 році видані методичні рекомендації «Проблеми виховання загальнолюдських моральних цінностей в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського і практиці роботи сучасної школи» (автор Д.Ю. Стельмухов) і т.д.
З метою узагальнення, наукового обгрунтування і пропаганди досвіду були проведені обласні науково-практичні конференції і педагогічні читання з проблем:
«Виховання учнів загальноосвітніх шкіл на прикладі життя і діяльності В.І. Леніна»;
«Форми і методи підвищення ефективності роботи по попередженню і профілактиці правопорушень серед учнівської молоді»;
«Роль сільської школи в соціально-економічному і культурному розвитку сучасного соціалістичного села»;
«Шляхи дальшого вдосконалення марксистсько-ленінської освіти педагогічних кадрів»;
«Педагогічна спадщина А.С. Макаренка і проблеми сучасної школи».
У 80-ті роки на Кіровоградщині були проведені республіканські семінари і конференції з проблем:
«Запровадження електронно-обчислювальної техніки» (ІУВ);
«Використання лекційно-практичної системи навчання в сучасній школі» (1988 р.) на базі Долинської СШ 2 (заслужена вчителька України О.П. Рясна).
Навчально-методичні кабінети обласного інституту працювали над удосконаленням технології підготовки і проведення предметних олімпіад: обласних, районних (міських), шкільних, республіканських.
На базі області були проведені республіканські олімпіади:
з математики (1980 р.);
з української мови і літератури (1981 р.);
з німецької мови (1984 р.).
У 1988 р. на Кіровоградщині проведене І Республіканське Свято рідної мови. Творчі здобутки колективу обласного інституту удосконалення вчителів не залишились непоміченими. Рішенням колегії Міністерства освіти РСРСР, постановою ЦК профспілки працівників освіти та науки в 1988 році (власний Інститут удосконалення вчителів визнано переможцем Всесоюзного соціалістичного змагання і нагороджено перехідним Червоним прапором).
