29 вересня 2016 року українське суспільство відзначає 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського – видатного українського державного та політичного діяча, Голови Центральної Ради Української Народної Республіки, першої у XX столітті незалежної Української держави, історика https://uk.wikipedia.org/wiki/Грушевський_Михайло_Сергійович
Президент України Петро Порошенко підписав Указ №63/2015 «Про відзначення 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського».
У державному навчальному закладі «Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій облдержадміністрації» з нагоди 150-річчя від дня народження видатного українського державного діяча, вченого і політика відбувся круглий стіл «Феномен Михайла Грушевського»: http://kr-admin.gov.ua/start.php?q=News1/Ua/2016/26091605.html
У зібранні взяли участь громадські діячі, працівники органів місцевої державної влади та науковці – Ірина Козир, Інна Вівсяна, Юрій Митрофаненко, Надія Грищенко, які проаналізували наукову, громадську і політичну діяльність, суспільно-політичні ідеали, літературну діяльність Михайла Грушевського та його внесок у державотворчі процеси в Україні.
Керівник музею історії освіти Кіровоградщини Лариса Гайда підготувала повідомлення з теми «Увічнення пам’яті Михайла Грушевського», де презентувала присутнім форми популяризації життя й діяльності видатного українського державного та політичного діяча.
Важливу роль у вказаних процесах відіграють музеї:
- Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові – будинок, де майже 12 років він проживав із сім’єю. Саме тут формувався осередок культурного й громадського життя Галичини та «Львівська історична школа професора Грушевського»: http://dmh.lviv.ua
- Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського у Києві – розміщений у будинку, тут він прожив 9 років. На сьогодні відтворено робочий кабінет Грушевського, де проходили перші зібрання уряду УНР: http://vuam.org.ua/uk/802:Історико-меморіальний_музей_Михайла_Грушевського
- Музей-садиба Михайла Грушевського у селі Криворівня на Івано-Франківщині – будинок, де відпочивав і працював Михайло Грушевський з дружиною і дочкою.
- Музей Грушевського у селі Сестринівка Козятинського району, що на Вінничині – хата його діда, місцевого священика Захарія Опокова.
- Пізнавальними є експозиції, присвячені діяльності Михайла Грушевського у музеї УНР та Національному музеї історії України.
Цікавим напрямом увічнення пам’яті Михайла Грушевського є спорудження та відкриття пам’ятників, історія яких представлена у дослідженні Петра Скрипника (Київ) «Увічнення пам’яті М.С.Грушевського в Україні в пам’ятках монументального мистецтва»: http://nsku.org.ua/wp-content/uploads/2016/07/Краєзнавство_1-2_2016.pdf. Пам’ятники є у Києві, Львові, Луцьку, Червонограді, містечках Бар та Козятин, а меморіальні дошки та барельєфи у Відні, Празі, Варшаві, Холмі, Тбілісі та Казані.
Одна з найбільш продуктивних форм популяризації діяльності видатних особистостей – зображення портретів на грошових знаках, була представлена історія 50-гривневої купюри в Україні та карбування ювілейних пам’ятних монет, присвячених Михайлу Грушевському (1996, 2006).
Ім’я Михайла Грушевського увічнено також у численних вулицях, проспектах, площах, навчальних закладах, преміях, нагородах, стипендіях тощо.
Важливим фактором популяризації діяльності Михайла Грушевського є видання творів, зокрема 6 вересня 2016 року у Львові відбулась презентація найповнішого 50-томного видання його творів та нової книги «Львівська історична школа Михайла Грушевського».
Кіровоградщина теж має свої родзинки у процесі увічнення пам’яті про Михайла Грушевського. На початку ХХ століття у Златопільських чоловічій та жіночій гімназіях працював брат Михайла Грушевського Григорій – український письменник, драматург, фольклорист, педагог, громадський діяч: https://uk.wikipedia.org/wiki/Грушевський_Григорій_Іванович
Також, у місті Кропивницькому (Кіровограді) одну з вулиць названо іменем Михайла Грушевського.
Вказані матеріали можуть бути використані педагогами у подальшій діяльності щодо виконання Указу Президента України №17/2016 «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років», де вказується: «Проголосити 2017 рік Роком Української революції 1917-1921 років та визначити вшанування подій та видатних учасників Української революції 1917-1921 років одним із пріоритетів діяльності органів державної влади на 2017-2021 роки».
Інформацію підготувала:
Л.А.Гайда, методист науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я
