Шановні панове!

1-3 березня 2012 року в Київському Палаці дітей та юнацтва відбудеться ІІІ Міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти – 2012».

Організатори виставки: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національна академія педагогічних наук України, компанія «Виставковий Світ» (Лист МОНмолодьспорту України № 1/9-231 від 31.03.11 р.).

(більше…)

22 листопада 2011 року у м.Києві відбулись І краєзнавчі читання пам’яті Петра Тронька «Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України»

Організатори:
Міністерство культури України
Національна історична бібліотека України
Київський національний університет культури і мистецтв
Національна спілка краєзнавців України

Для обговорення пропонувася питання:
• Теоретичні проблеми бібліотечного краєзнавства.
• Сучасна нормативна база краєзнавчої діяльності бібліотек.
• Краєзнавчі фонди: питання організації та збереження.
• Формування краєзнавчих електронних ресурсів бібліотек.
• Краєзнавча бібліографія як складова бібліотечного краєзнавства.
• Історія бібліотек як актуальний напрям наукових досліджень.
• Популяризація краєзнавчих ресурсів, продуктів і послуг бібліотеки: досвід, інновації.
• Взаємодія бібліотек з архівними установами, музеями, місцевими краєзнавчими осередками у напрямку вивчення місцевої історії.
• Кадрове забезпечення бібліотек України.

На пленарному засіданні виступили:
• Р. В. Маньковська. Краєзнавство в Україні: сучасний стан і перспективи.
• В. Ю. Омельчук. Роль академіка НАН України Петра Тимофійовича Тронька у створенні національної бібліографії.
• С. С. Артамонова. Взаємодія архівів, бібліотек, музеїв як основа збереження національної архівної спадщини України.
• Л. Г. Петрова. Використання можливостей конвергентного підходу в управлінні бібліотекою.
• В. К. Скнарь. Управління проектами краєзнавчого спрямування.
• Н. І. Полянська. Краєзнавча діяльність Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка.
• Т. В. Котуз. Популяризація краєзнавчих ресурсів – важливий сегмент діяльності сучасної наукової бібліотеки.

Під час конференції працювали 3 секції:
1. Краєзнавча діяльність архівів, музеїв, бібліотек: історія, теорія, методика.
2. Інноваційні напрями у бібліотечному краєзнавстві: практика, сучасний досвід.
3. Освіта, кадри: концептуальні та проблемні виміри.

Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти був представлений на конференції доповіддю Л.А.Гайди «Бібліографічний покажчик видань про Кіровоградську область як дієвий чинник популяризації краєзнавчих ресурсів».

     У рамках Міжнародного року хімії-2011 на базі КОІППО імені Василя Сухомлинського 24 листопада 2011 року проведено День учителя хімії.
     Проблема «Забезпечення якісної шкільної хімічної освіти – головне завдання вчителя» стала центром обговорення, під час якого педагоги загальноосвітніх навчальних закладів області спільно з доктором педагогічних наук Калініченко Н.А. та кандидатом психологічних наук Гельбак А.М. з’ясовували шляхи сприяння та розвитку самоосвітньої діяльності учнів на уроці та в позакласній роботі, формування навичок ефективної взаємодії в системі «вчитель – учень».
     Участь у роботі майстер-класів, організованих та проведених лауреатом Усеукраїнського конкурсу «Учитель року-2010» в номінації «Хімія» Жуковою О.В. і вчителем-методистом, автором робочого зошита з хімії для учнів 7 класу Іванащенко О.А., допомогла слухачам курсів ознайомитися з досвідом трансформації педагогічних ідей, інноваційних методик навчання школярів у практичну діяльність та удосконалити вміння створювати проблемні ситуації, організовувати самостійну роботу школярів з підручником, зошитом, а також визначитися у формах та методах навчання школярів, які зацікавлюють хімією, спонукають до поглибленого вивчення навчального предмета.

9 листопада 2011 року, відповідно до плану роботи Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, навчально-методичним кабінетом історії та основ правознавства (Кравченко Ю.В., завідувач НМК історії та основ правознавства, Черткова Н.С., методист НМК історії та основ правознавства) було організовано і проведено виїзну педагогічну практику на базі навчально-виховного комплексу «Бобринецька гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1» для слухачів курсів підвищення кваліфікації учителів історії та правознавства.

(більше…)

(Історико-етнографічний музей Хмелівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів)

По дорозі на Умань, яку полюбляють відвідувати мешканці нашої області, у Хмелівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, що на Маловисківщині, працює надзвичайно цікавий історико-етнографічний музей. Слід відзначити, що власне етнографічних музеїв на Кіровоградщині дуже мало.
Засновано музей 7 грудня 1992 року, його збірка ілюструє процеси розвитку господарського життя, культури і побуту місцевого населення кінця ХІХ початку ХХ століття. Музейні предмети зібрані у місцевих жителів , це – речові (знаряддя праці, інструменти, одяг, прикраси, предмети ужитку) та художні (вишивка, твори декоративно-ужиткового мистецтва, твори живопису). Їх розміщено в експозиції, яка має наступні розділи: зовнішній вигляд традиційного українського житла кінця ХІХ – початку ХХ ст., внутрішній інтер’єр української хати, народні заняття (види господарської діяльності, ремесла і промисли, господарське начиння тощо).
Ініціатором і засновником музею є вчителька історії Зінаїда Федорівна Шевченко, яка керує музеєм багато років на громадських засадах. Нещодавно її праця була відзначена місцевою громадою – стала лауреатом районної краєзнавчої премії імені Олександра Ковтуна.
Село Хмельове має багату історію, Зінаїда Федорівна з учнями школи зайнявшись пошуково-експедиційною роботою, обійшли подвірно своє село та навколишні, зібрали багату збірку пам’яток, яка стала основою спочатку кімнати, а згодом історико-етнографічного музею.
Створення та діяльність шкільного музею безперечно сприяє формуванню у дітей історичного мислення, пробуджує потяг до наукових досліджень, прививає шанобливе ставлення до свого народу, його традицій, звичаїв, національно-етнічної обрядовості.
Основна мета музейної діяльності – перетворення пам’ятки із засобу ілюстрування в джерело знань. Отже, кожен музейний предмет повинен бути обстежений, описаний, систематизований, визначені його загальні властивості. Важливим напрямком діяльності є фіксація і вивчення надбань традиційної культури. Багато фактів і явищ, які характеризують види і форми давнього побутування. збереглись лише у пам’яті старших поколінь. Пошуковцями музею розроблено програми-запитальники, якими вони користуються при зустрічах із старожилами. Науково-дослідна робота ведеться як у формі стаціонарних польових досліджень у межах села, так і формі експедицій. Плідною стала наприклад, експедиція на Петроострівські хутори, де зібрано значну кількість експонатів, особливою знахідкою став ткацький верстат, якого не вистачало для встановлення повного ланцюжка процесу виготовлення тканини.
Музей не тільки збирає, вивчає і популяризує свої зібрання, тут проводяться свята «Село моє рідне», «Хата колиска народу». Представники музею брали участь в обласних історико-краєзнавчих конференціях, акціях, конкурсах, і були неодноразово нагороджені грамотами управління освіти і науки облдержадміністрації.
У своїй діяльності Зінаїда Федорівна як педагог і музейниця намагається перейти від сценічності, яка на певному етапі відіграла свою роль у популяризації музейної експозиції, до серйозної дослідницької роботи з народознавства. Ця галузь не така зрима, її важко продемонструвати, але має більш конкретні виховні результати, діти по справжньому пізнають і засвоюють досвід власного народу.
Нещодавно вона видала книжку («Про звичні речі. Етнографічний літопис рідного краю». – Мала Виска: ред. газети «Маловисківські вісті», 2010. – 55 с.), яка презентує історико-етнографічні нариси про село Хмельове Маловисківського району, вміщуючи: історичний нарис села, де особлива увага приділена історії церкви, духовного наставництва та шкільного життя; результати дослідницьких проектів юних етнографів. Кожна творча робота побудована на власному дослідженні дітей певного питання, де приділено увагу багатьом відомим та призабутим речам, таким як – вишивка, ткацтво, музичні інструменти, танець, дідух, глина, стріха, коровай, дівоча коса, вінок тощо.
Учні, презентуючи свої творчі доробки, глибоко переконані, що сучасна молодь не повинна дивитись на історичний спадок як музейну старовину. Вивчати, дізнаватись, заглиблюватись, бути гідними нащадками – завдання сучасної молоді.
Постати у світі гідним народом можна лише презентуючи своє неповторне, самобутнє національне обличчя. Збірка та експозиція широко використовується у навчально-виховному процесі школи, двері музею завжди гостинно відчинені для всіх.
«…Запрошую всіх завітати до музею у Хмельовому, де пахне рутою-м’ятою, звучить окарина, свіжо і привітно вертаючи нам добру пам’ять про предків. Кожен знайде туту щось своє: для дітей це дивина і казкова подорож; для літніх людей щемний спогад про дитинство; для всіх разом гучно звучать голоси минулого» – так звертається гостей залюблена у свою справу, істинна патріотка рідної землі Зінаїда Федорівна Шевченко.

Л.Гайда