Головна » Новини » Парламентські слухання щодо проблем розвитку українського книговидавництва

Оплата за проживання та навчання здійснюється через будь-яке відділення банку у день початку навчання і у день поселення у гуртожиток. За довідками звертатись до навчально-організаційного центру освітньої діяльності:

т. 099-367-39-59

Парламентські слухання щодо проблем розвитку українського книговидавництва

    15 травня у Верховній Раді України пройшли парламентські слухання щодо проблем розвитку українського книговидавництва, книгорозповсюдження та перспективи підтримки книгочитання в Україні. 

Участь у слуханнях взяв Голова Держкомтелерадіо Олександр Курдінович, народні депутати, літературні оглядачі, письменники, громадські діячі, представники закладів освіти, зокрема, й делегація від КОІППО імені Василя Сухомлинського (О. Жосан, доцент кафедри педагогіки, психології і корекційної освіти; В. Воловоденко, завідувач бібліотеки; Ж. Федірко, завідувач навчально-методичного відділу інноваційної діяльності та інтелектуальної власності). 

     Метою парламентських слухань є створення належних правових, економічних та організаційних умов, які сприятимуть відродженню вітчизняного книговидавництва.
     За словами спікера Верховної Ради України Володимира Рибака, обговорюване питання надзвичайно актуальне. 
«Книга є джерелом доступу до світових та культурних надбань, професійного зростання особистості, незамінним елементом інформпростору. Зниження читацької культури є загрозою для країни», – вважає він.
     Голова Держкомтелерадіо Олександр Курдінович зазначив, що наразі в Україні спостерігається зниження попиту на книгу, що, в принципі, відбувається і в інших країнах. За його словами, результати різноманітних досліджень показують, що майже 51% українців взагалі не читають книг, а ті, хто читає, витрачає на книги у рази менше за представників інших країн – в середньому 2,9 євро на рік. 
Окрім того, зазначив Олександр Курдінович, у 10 разів зменшилася кількість тих, хто відвідує бібліотеки.
     Нагадаємо, 10 квітня Уряд схвалив розроблену Держкомтелерадіо Концепцію Державної цільової національно-культурної програми популяризації вітчизняної видавничої продукції та читання на 2014–2018 роки. Згідно з актом, головним замовником програми стане Держкомтелерадіо України. Відомство разом із Мінфіном, Мінекономрозвитку, Мінкультури, МОН, НАН України, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями впродовж найближчих шести місяців розроблять та подадуть на розгляд Уряду проект Державної цільової національно-культурної програми популяризації вітчизняної видавничої продукції та читання на 2014–2018 роки.
     Передбачається, що програма активно популяризуватиме українську книгу. До цього залучатиметься весь сектор мас-медіа – електронні, друковані ЗМІ, державні та комерційні телерадіоорганізації. Окрім того, здійснюватиметься моніторинг читацького попиту. Серед дієвих заходів із стимулювання галузі також зазначена модернізація державних поліграфічних підприємств, розширення і удосконалення мережі книгорозповсюдження, активізація участі вітчизняних видавців у міжнародних виставкових заходах. Книги рекламуватимуться не лише засобами масової інформації, але й за допомогою різноманітних публічних заходів – літературних зустрічей, читань тощо.
     Народний депутат Ганна Герман звернулася з парламентської трибуни до Президента Віктора Януковича з проханням втрутитися у ситуацію з українським книговиданням. Про це вона сказала, виступаючи на парламентських слуханнях «Проблеми розвитку українського книговидавництва, книгорозповсюдження та перспективи підтримки книгочитання в Україні» у середу. 
     «Пане Президенте, доручіть кожному міністру нашого уряду: приїжджаючи в будь-яке місто чи село, щоб вони йшли не лише на заводи, а й спитали, чи є в цьому місці книгарня чи бібліотека. І коли до Вас будуть приїжджати на розмову мери міст, голови обласних адміністрацій, запитайте їх, яку книжку вони читають. Я думаю, що такі заходи стануть першим кроком для того, щоб привернути увагу до культури й освіти в Україні», – зазначила Г. Герман.
     Вона зауважила, що ефективної економіки не можна досягти без культури й освіти, бо лише люди з високим рівнем культури можуть забезпечити високий рівень економіки.
     Депутат запропонувала доручити Академії наук розробити видання енциклопедії української літератури, а також спрямувати половину коштів держпрограми «Українська книга» на переклад української літератури іноземними мовами, «щоб у кожному європейському місті була українська книга, яку можна прочитати європейською мовою».
     У свою чергу представниця фракції УДАР, відома українська письменниця Марія Матіос зауважила, що в Україні державним коштом не перекладено жодної української книжки іноземною мовою. «Така країна не може претендувати на цивілізовану країну, якщо ми не перекладаємо книжок європейськими мовами», – вважає М. Матіос. За її словами, ситуація з книгарнями у столиці України є дуже поганою: «Хрещатик без книгарні – це печера».
     Народні депутати також висловивли обурення тим, що на слухання не прийшли представники уряду. Зокрема, Ганна Герман закликала Президента запитати у віце-прем’єр-міністра Костянтина Грищенка, міністра освіти Дмитра Табачника і культури Леоніда Новохатька, чому вони проігнорували такі важливі парламентські слухання. «Запитайте так, як ви вмієте запитати, і все буде добре», – додала Г. Герман.
     Голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич зазначила, що майже кожна друга надрукована в Україні книга є підручником чи посібником. Підручники складають майже 90% книжок українською мовою. 
     Голова комітету порівняла видавництво українських підручників із радянським автопромом, який виробляв «горбаті запорожці». За її словами, це пояснюється тим, що одне міністерство монопольно контролює зміст підручників, розподіляє фінанси, забезпечує розповсюдження.
     «На ринку підручників відсутня чесна конкуренція. Державне фінансування здійснюється не прозоро і не ефективно. У результаті, українські учні отримують підручники не тієї якості і не в тій кількості, якої потребують», – сказала Л. Гриневич.
     На її переконання, дозвіл на використання підручників у навчальних закладах має надавати незалежна інституція під контролем науковців і громадськості. Підручники у яких є дозвіл мають конкурувати на ринку. Фінансування повинно йти безпосередньо до шкіл, якомога ближче до споживача. «Щоб вчителі і школи самі, в рамках шкільної програми, вирішували, за якими підручниками вчити дітей, які підручники закуповувати», – зазначила нардеп. 
     За її словами, якщо створиться конкуренція, то ми зможемо підняти на новий рівень якість українського підручника, а разом з тим, і якість української книги в цілому. 
     Нагадаємо, у ВР тривають парламентські слухання на тему: «Проблеми розвитку українського книговидавництва, книгорозповсюдження та перспективи підтримки книгочитання в Україні».
     У проекті Рекомендацій парламентських слухань, який обговорювався в сесійному залі, на жаль не знайшлося місця жодному із пропозицій стосовно забезпечення розвитку навчальної літератури, які надавалися попередньо як народними депутатами, так і представниками закладів освіти, зокрема й нашого інституту. На це зверталася увага деякими учасниками слухань з трибуни та в записках до президії Наша делегація також надіслала відповідну записку. У результаті обговорення учасники слухань ухвалили рішення про необхідність доповнення рекомендацій пунктами, які передбачають:
     – суттєві зміни у системі підготовки та розповсюдження підручників;
     – перегляд основних засад монопольного володарювання Міністерства освіти і науки у процесах підготовки та розповсюдження підручників;
     – створення належних умов для конкуренції різних підручників на освітньому ринку, надання дозволу навчальним закладам самостійно обирати підручники для використання в навчальному процесі відповідно до бажань учителів, учнів і батьків;
     – створення справжньої незалежної громадсько-державної системи експертизи якості підручників та інших видів навчальної літератури.
     Загалом слухання пройшли в конструктивній обстановці, без надмірної ідеологізації та політизації з боку партій та депутатських фракцій.
     Залишається сподіватися, що рекомендації слухань, бодай частково, будуть відображені в законодавчих актах Верховної Ради та в нормативних документах міністерств і відомств, що позитивно вплине на розвиток книговидавництва, книгорозповсюдження та книгочитання в нашій країні.
 

Коментарів немає