Головна » Новини » Всеукраїнська науково-методична конференція

Всеукраїнська науково-методична конференція

         Згідно плану роботи Міністерства освіти і науки України 21-22 жовтня 2010 року спільно з факультетом історії та права Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка була проведена Всеукраїнська науково-методична конференція «Методологічні засади історичної освіти в контексті профілізації старшої школи». 

 

     Із заявлених 100 учасників взяли участь 93. Із вітальним словом виступили: 

     Корецька Людмила Вікторівна, директор Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського;
     Клочек Григорій Дмитрович, доктор філологічних наук, професор, ректор Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

     На пленарному засіданні були заслухані доповіді відомих вчених в Україні:
     «Методологічні засади шкільної історичної освіти.»
     Баханов Костянтин Олексійович, доктор педагогічних наук, професор, проректор Бердянського педагогічного університету.
     «Багатоперспективність як чинник трансформації змісту шкільного курсу історії України.»
     Мисан Віктор Олександрович, завідувач кафедри всесвітньої історії та методики викладання суспільних дисциплін Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. С.Дем’янчука (м.Рівне), кандидат педагогічних наук, Заслужений учитель України.
     «Історичне мислення як філософсько-методологічна категорія.»
     Кіян Олександр Іванович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.
     «Місія учителя історії в контексті нинішньої гуманітарної ситуації в Україні.»
     Іванко Андрій Борисович, кандидат педагогічних наук, заступник директора з навчально-методичної роботи КОІППО імені Василя Сухомлинського.
     Успішно презентували досвід роботи в допрофільних та профільних класах учителі:
«Ліцей інформаційних технологій – школа допрофільного самовизначення профільного навчання та профільної орієнтації.»
     Філіп Ірина Вікторівна, вчитель-методист, заступник директора ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради.
«Науково-дослідницька робота з використанням проектної технології на уроках історії.»
     Митрофаненко Юрій Станіславович, вчитель історії Первозванівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кіровоградської районної державної адміністрації.
     В роботі чотирьох секцій взяли участь вчені, методисти, вчителі.

 

     Секція 1. – «Теоретичні та методологічні засади формування історичного мислення».
     Керівники секції:
     Кіян Олександр Іванович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка;
     Баханов Костянтин Олексійович, доктор педагогічних наук, професор, проректор Бердянського педагогічного університету;
     Іванко Андрій Борисович, кандидат педагогічних наук, заступник директора з навчально-методичної роботи КОІППО імені Василя Сухомлинського.

     Секція 2. – «Шкільна історична освіта у контексті профілізації старшої школи: проблеми, цілі та завдання».
     Керівники секції:
     Бабак Оксана Іванівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка;
     Мисан Віктор Олександрович, завідувач кафедри всесвітньої історії та методики викладання суспільних дисциплін Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. С.Дем’янчука (м.Рівне), кандидат педагогічних наук, Заслужений учитель України;
     Кравченко Юлія Вікторівна, завідувач навчально-методичного кабінету історії та основ правознавства КОІППО імені Василя Сухомлинського.

     Секція 3. – «Проблеми формування історичної компетентності в умовах освітніх трансформацій».
     Керівники секції:
     Житков Олександр Анатолійович, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії України Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка;
     Черткова Наталія Сергіївна, методист навчально-методичного кабінету історії та основ правознавства КОІППО імені Василя Сухомлинського.

     Секція 4. – «Використання регіональної історії в школі: досвід, проблеми, перспективи».
     Керівники секції:
     Гайда Лариса Анатоліївна, завідувач навчально-методичного кабінету українознавства та краєзнавства Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського;
     Шевченко Сергій Іванович, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

     РЕКОМЕНДАЦІЇ Всеукраїнської науково-методичної конференції «Методологічні засади історичної освіти в контексті профілізації старшої школи» 21-22 жовтня 2010 року

     Профільне навчання в старшій школі – одна з найбільш актуальних проблем теорії й освітянської практики, необхідність розв’язання якої визначається багатьма нормативними актами: Закон України «Про загальну середню освіту», зі змінами та доповненнями, постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» зі змінами, внесеними постановою від 13.04.2007 р. № 620, Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепція профільного навчання в старшій школі та ін. Профільне навчання визначається як вид диференційованого навчання, що передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їх професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі й організації навчального процесу. 
     У Концепції профільної школи окреслені загальні підходи до профільного навчання, що висуває складні завдання перед навчальними закладами, насамперед, вибору моделі профільної диференціації навчання у старшій школі.
     Зважаючи на актуальність профільного навчання в старшій школі в умовах реформування національної системи освіти в Україні  Всеукраїнська науково-методична конференція рекомендує: 
     Управлінням освіти і науки облдержадміністрацій, Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України, обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти
     – Продовжити практику проведення всеукраїнських, обласних науково-методичних конференцій з проблеми профілізації старшої школи.
     – Забезпечити профільну старшу школу сучасними технічними засобами навчання, навчальним обладнанням для кабінетів історії та суспільствознавчих дисциплін.
     – Створити експериментальні майданчики з реалізації профільного навчання та технологій навчального процесу суспільно-гуманітарного напряму.
     – Сприяти запровадженню у навчальний процес профільних класів елективних курсів з регіональної історії.
     – Залучити вчених, методистів, вчителів до підготовки навчально-методичних комплектів з регіональної історії.
     – Забезпечити функціонування профільної школи шляхом модернізації підвищення кваліфікації педагогів, які викладають профільні предмети і курси за вибором.
     – Проводити системний моніторинг якості профільного навчання освітньої галузі «Суспільствознавство».
     – Визначити опорні загальноосвітні навчальні заклади, освітні установи з проблем профільного навчання та спрямувати їх науково-методичну діяльність.
     Відділам (управлінням) освіти райдержадміністрацій (міських рад), районним (міським) методичним кабінетам (центрам), керівникам загальноосвітніх навчальних закладів:
     – Забезпечити відкриття у загальноосвітніх навчальних закладах допрофільних та профільних класів, класів з поглибленим вивченням предметів суспільно-гуманітарного напряму.
     – Активізувати пошук методів удосконалення допрофільної підготовки та профільного навчання учнів в контексті нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі.
     – Дотримуватися принципу наступності між допрофільною підготовкою та профільним навчанням.
     – Організувати діяльність творчих груп з розробки змісту регіонального компонента у викладанні курсу історії України у школі.
     – Інформувати та поширювати роз’яснювальну роботу серед учнів, батьків, педагогічних працівників про профільне навчання суспільно-гуманітарного напряму.
     – Питання впровадження профільного навчання поглиблено опрацювати на заняттях постійно діючих семінарів керівників шкіл;
     – Провести семінари-практикуми керівників шкіл, вчителів з питань «Допрофільна підготовка в сучасній школі», «Сучасний урок у профільній школі», «Умови реалізації профільного навчання в старшій школі» тощо.
     – Пропагувати перспективний педагогічний досвід з питань допрофільного та профільного навчання.
     – З метою підвищення рівня професійної компетентності вчителів провести семінари, круглі столи, дискусії, практикуми, засідання методичних об’єднань з питань організації профільного та допрофільного навчання суспільно-гуманітарного напряму, обговорення програм, підручників.
     Стимулювати професійне зростання, підвищення педагогічної майстерності вчителів.


Коментарів немає