Головна » 1970-1979

Реквізити

Доводимо до Вашого відома, що змінились банківські реквізити для оплати за навчання на курсах підвищення кваліфікації вчителів та проживання у гуртожитку інституту.

Оплата здійснюється через будь-яке відділення банку у день початку навчання і у день поселення у гуртожиток. За довідками звертатись до навчального відділу -

т. (0522) 24-66-08

Увага!

Доводимо до Вашого відома, що з 1 грудня 2016 року встановлено нові тарифи на оплату за проживання у гуртожитку інституту для слухачів курсів:

(45.00 грн. на добу.)





.

1970-1979

70-й рiк в історiї освiти Кiровоградщини i колективу обласного інституту удосконалення вчителів пам’ятний тяжкими втратами: у липнi, перебуваючи у вiдрядженнi в Києвi, трагiчно загинув директор iнституту, кандидат педагогiчних наук О.О. Хмура. 2 вересня 1970 року пiшов з життя В.О. Сухомлинський, директор Павлиської СШ, Герой Соцiалiстичної Працi, кандидат педагогiчних наук, заслужений вчитель України. Дiяльнiсть колективу інституту в наступнi роки була спрямована на продовження їх справи, глибоке вивчення, творче впровадження i подальший розвиток їх педагогiчних iдей.

Зберiгаючи кращi традицiї, якi склалися в попереднi роки, колектив iнституту наполегливо працював над удосконаленням системи пiдвищення квалiфiкацiї педагогiчних кадрiв, посиленням її впливу на якiсть i ефективнiсть навчально-виховного процесу в освiтнiх закладах областi. Провiдними в дiяльностi закладу були такi напрями i проблеми:

  1. Пiдвищення рiвня квалiфiкацiї керiвних i педагогiчних кадрів.

1.1. Удосконалення самоосвiтньої роботи як основного методу пiдвищення квалiфiкацiї.

1.2. Полiпшення якостi курсової i семiнарської перепiдготовки як основної форми органiзацiйно-методичного керiвництва самоосвiтою.

  1. Вивчення, узагальнення, впровадження досвiду роботи по забезпеченню високого науково-методичного рiвня i ефективностi навчально-виховного процесу.

2.1. Подальше удосконалення уроку в умовах роботи за новими програмами.

2.2. Органiзацiя позакласної i позашкiльної виховної роботи за єдиним загальношкiльним перспективним планом.

2.3. Наукова органiзацiя працi та управлiння установами народної освiти.

2.4. Вивчення i творче використання педагогiчної спадщини В.О. Сухомлинського.

2.5. Впровадження досвiду Богданiвської середньої школи Знам’янського району.

  1. Органiзацiя i керiвництво методичною роботою.

3.1. Удосконалення системи методичної роботи i посилення її впливу на пiднесення ефективностi навчально-виховного процесу.

3.2. Спрямування й органiзацiя методичної роботи через обласнi школи передового педагогiчного досвiду.

  1. Експериментальна робота з актуальних педагогiчних проблем:

4.1. Сучасний урок при навчаннi за кабiнетною системою.

4.2. Подальше удосконалення i творче впровадження лекцiйно-практичноi системи навчання в умовах роботи за новими програмами.

У 70-тi роки здiйснювався перехiд на новi навчальнi програми. Інститут удосконалення вчителiв мав забезпечити своєчасну i якiсну перепiдготовку педкадрiв до роботи за новими програмами. Щороку курсами охоплювалось вiд 3 до 4 тисяч педпрацiвникiв. Для окремих категорiй вчителiв проводились курси районними (міськими) методкабiнетами з широким залученням лекторiв, пiдготовлених з числа кращих вчителiв на мiсячних курсах при обласному інституті удосконалення вчителів. Так, у 1971 роцi на таких курсах при РМК навчались 1580 вчителiв. У І кварталi 1973 року комiсiєю Мiнiстерства освiти України вивчався стан пiдготовки вчителiв областi до роботи за новими програмами. В ходi перевiрки були виявленi суттєвi недолiки. На виконання наказу Міністерства освіти України № 120 вiд        15 травня 1973 року «Про серйознi недолiки у пiдготовцi вчителiв математики шкiл Кiровоградської областi до роботи за новими навчальними программами» було розроблено план, яким передбачався комплекс конкретних заходiв, спрямованих на усунення виявлених недолiкiв. Кожним навчально-методичним кабiнетом були складенi списки вчителiв, якi мали працювати за новими програмами i не пройшли перепiдготовки. Таких вчителiв було 705. Всi вони були залученi на курси в обласний інститут удосконалення вчителів та при рай(мiськ)методкабiнетах. У серпнi 1973 року при РМК були проведенi курси для вчителiв, якi з рiзних причин не пройшли курсової перепiдготовки до роботи за новими програмами (для вчителiв української і росiйської мов i лiтератур, математики, початкових класiв). Таким чином всi вчителi були пiдготовленi до роботи за новими програмами. Широко практикувалось в 70-тi роки проведення проблемних, цiльових, очно-заочних курсiв. Певна увага придiлялась пiдвищенню квалiфiкацiї вчителiв-сумiсникiв: проводились пiвторамiсячнi курси для вчителiв, що викладають хiмiю i бiологiю, бiологiю i географiю, початкових класiв i росiйської мови та iнших. З метою координацiї роботи інституту i рай(мiськ)методкабiнетiв по забезпеченню своєчасного направлення освiтян на курси в 1974 роцi була створена картотека облiку пiдвищення квалiфiкацiї педагогiчних кадрiв в школах, рай(мiськ)методкабiнетах та навчально-методичних кабiнетах обласного інституту удосконалення вчителів. На основi їх щорiчної звiрки i аналiзу визначався склад слухачiв курсiв, якi проводились для кожної категорiї педпрацівників. При ньому забезпечувалась реалiзацiя вимоги: кожний вчитель пiдвищує квалiфiкацiю на курсах при обласному інституті удосконалення вчителів, педагогiчному вузi не рiдше 1 разу на 5 рокiв. Колектив обласного інституту удосконалення вчителів наполегливо працював над удосконаленням технологiї пiдготовки i проведення курсiв, пiднесенням їх науково-теоретичного рiвня i практичної спрямованостi. Була збiльшена кiлькiсть годин на проведення семiнарських i практичних занять, педагогiчної практики. В роботi з педкадрами почали використовуватись дiловi i рольовi iгри, моделювання, розв’язання педагогiчних ситуацiй. З метою удосконалення докурсової i пiслякурсової роботи з педкадрами було видано наказ облвно № 45 вiд 20 сiчня 1976 року «Про органiзацiю докурсової роботи з педагогiчними кадрами, що направляються на перепiдготовку в обласний інститут удосконалення вчителів». Вiдповiдно до наказу з слухачами, що виїздили на кожний потiк курсiв, завiдуючi рай(мiськ)вно i РМК проводили iндивiдуальнi i груповi бесiди, контролювали виконання докурсових завдань. Навчально-методичними кабiнетами інституту були розробленi докурсовi завдання для кожної категорiї педпрацiвникiв. Брошури з цими завданнями були направленi в кожну школу, в рай(мiськ)вно i рай(мiськ)методкабiнети, що давало можливiсть кожному вчителевi, який виїздив на курси, опрацювати рекомендовану лiтературу, виконати практичнi завдання. В 70-тi роки значна увага придiлялась пошукам ефективних форм проведення залiкiв, пiдведення пiдсумкiв роботи курсiв, удосконалення роботи з педагогами в мiжкурсовий перiод.

Вiдповiдно до розроблених центральним інститутом удосконалення вчителів рекомендацiй глибоко і всебiчно вивчалась результативнiсть курсової перепiдготовки. З цiєю метою здiйснювались спецiальнi цiльовi виїзди. Так, у 1976 роцi навчально-методичними кабiнетами обласного інституту удосконалення вчителів у ходi таких виїздiв була вивчена результативнiсть роботи 98 педпрацiвникiв, у 1979 роцi – 129 освiтян. Крiм того, результативнiсть курсової перепiдготовки педпрацівникiв аналiзувалась в ходi фронтального i тематичного вивчення. За результатами вивчення і аналiзу вносились певнi корективи в навчальнi плани курсiв, удосконалювались форми проведення занять, надавалась адресна методична допомога.

З 1969 року розпочалася поглиблена перепiдготовка вчителiв 5–10 класiв на мiсячних курсах при Кiровоградському державному педагогiчному iнститутi ім.О.С. Пушкiна. Було складено перспективний план перепiдготовки вчителiв української i росiйської мов i лiтератур, математики, фiзики, англiйської мови на 1970-1975 роки. Iншi категорiї педпрацiвникiв проходили поглиблену перепiдготовку при iнших вузах України, а саме: вчителi iсторiї – в Полтавi;

вчителi географiї – в Одесi;

вчителі нiмецької мови, хiмiї – в Черкасах;

вчителi бiологiї – в Уманi;

вчителi музики – у Вiнницi;

вчителi трудового навчання – в Чернiговi;

працiвники дошкiльних закладiв – в Рівному;

вчителi французької мови – в Запорiжжi i iн.

Обласний інститут удосконалення вчителів спiльно з вiддiлом кадрiв облвно на основi планiв, визначених МО України, доводили завдання рай(мiськ)вно i рай(мiськ)методкабiнетам щодо перепiдготовки педагогiчних кадрiв при вузах, ЦIУВ та обласному IУВ.

Щорiчно при вузах проходили перепiдготовку вiд 152 вчителiв у 1971 роцi до 589 педпрацiвникiв у 1979 роцi. Значна увага придiлялась удосконаленню планування i органiзацiї роботи обласних семiнарiв. Навчально-методичними кабiнетами інституту щорiчно проводилось вiд 60 до 100 обласних семiнарiв, якими охоплювалось вiд 2000 до 3200 педпрацiвникiв.

Систематично проводились обласнi семiнари завiдуючих рай(мiськ)вно i РМК, директорiв i заступникiв директорiв шкiл, голiв районних (міських) методичких об’єднань, молодих вчителiв та iн. На базi обласного інституту удосконалення вчителів працювали постiйно дiючi семiнари для вчителiв математики, фiзики, iсторiї, географiї, бiологiї, хiмiї, української i росiйської мов та лiтератур, iноземних мов шкiл м.Кiровограда. Плiдно працювала обласна школа iнспектора-методиста. Проведено 11 занять, в ходi яких забезпечувалась глибока науково-теоретична пiдготовка iнспекторiв i методистiв, формування й удосконалення аналiтико-прогностичних i контрольно-коригуючих вмiнь, ознайомлення з досвiдом роботи. В центрi уваги колективу обласного інституту удосконалення вчителів були питання вивчення практичної реалiзацiї затвердженого Мiнiстерством освiти України «Положення про методичну роботу з учителями загальноосвiтнiх шкiл Української РСР». Вiдповiдно до вимог нового Положення кабiнетом школознавства, виходячи з аналiзу кiлькiсного i якiсного складу педагогiчних кадрiв, була розроблена струнка система органiзацiйно-методичної роботи з усiма категорiями педпрацiвникiв в обласнiй, районнiй (мiськiй) i шкiльнiй ланках. У розробку даної системи, творче впровадження її в практику роботи рай(мiськ)методкабiнетiв i шкiл областi, в постiйне удосконалення змiсту i форм методичної роботи вклали розум i дущу працiвники кабiнету школознавства В.П. Євгененко, Я.А. Рiзницький, Л.Ф. Одорожа, А.I. Постельняк, А.А. Краскова, завiдуючi iншими навчально-методичними кабiнетами: В.А. Чорна, I.С. Каленик, I.М. Переденко, I.Т. Стеценко, К.О. Лiвшиць та iншi. Дана система була схвалена на розширеному засiданнi ради обласного інституту удосконалення вчителів, а потiм глибоко опрацьована на нарадi-семiнарi завiдуючих i методистiв РМК, голiв районних (міських) методичних об’єднань. Проблеми пiдвищення ефективностi методичної роботи, посилення ролi інституту як провiдного методичного центру обговорювались на засiданнях ради закладу в жовтнi 1972 року, червнi 1974, вереснi 1975, червнi 1976, лютому 1977, травнi 1978, серпнi 1979 рокiв.

Удосконаленню методичної роботи сприяло розширення мережi опорних шкiл з актуальних проблем навчання, виховання, управлiння. Важливу роль вiдiгравали створенi в кожному районi (мiстi) опорнi школи з проблем методичної роботи. З метою надання практичної допомоги керiвникам опорних шкiл з питань пiднесення результативностi методичної роботи, впровадження досягнень психолого-педагогiчної науки та передового педагогiчного досвiду в 1979 роцi запровадження проведення семiнару заступникiв директорiв опорних шкiл, який впродовж двох рокiв працював над проблемою «Роль опорної школи у пiдвищеннi ефективностi i якостi методичної роботи в школах району (мiста)». На заняттях семiнару були глибоко опрацьованi проблеми:

  • Система методичної роботи в опорнiй школi та шляхи пiднесенняя її ефективностi.
  • Впровадження досягнень педагогiчної науки i передового педагогiчного досвiду.
  • Науково-педагогiчний аналiз навчально-виховної роботи в дiяльностi заступника директора опорної школи.
  • Робота заступника директора з педагогiчними кадрами з удосконалення уроку та iншi.

Заняття семiнару проводились на базi обласного інституту удосконалення вчителів та кращих опорних шкiл областi: СШ № 2 м.Олександрiї i Червонокам’янської СШ Олександрiйського району, Олександрiвської СШ № 1, шкiл № 9, 16 М.Кiровограда, СШ № 10 м.Свiтловодська.

Форми проведення занять рiзноманiтнi:

лекцiї, доповiді – 10 годин;

семiнари – 6 годин;

конференцiї – 4 години;

практичнi заняття – 10 годин;

педагогiчна практика – 18 годин;

творчi звiти – 4 годин;

захист рефератiв, практичних залiкових завдань – 6 годин;

екскурсiї – 8 годин.

2-3 рази на рiк проводились обласнi семiнари голiв районних (мiських) методичних об’єднань, на яких розглядались питання про особливостi викладання навчальних предметiв за новими й удосконаленими программами: про впровадження досягнень науки i передового педагогiчного досвiду, про шляхи пiднесення ефективностi методичної роботи та iн. Слухачi семiнару спiльно з РМК проводили рiзнопланову роботу з педагогiчними кадрами районiв (міст) на базi своїх опорних шкiл, райметодоб’єднань, що позитивно позначилось на пiднесеннi ефективностi методичної роботи в областi. Серйозна увага в 70-тi роки придiлялась питанням удосконалення самоосвiтньої роботи педагогiчних працівників.

До навчальних планiв курсiв були включенi лекцiя «Самоосвiта вчителя», семiнарськi заняття з даної проблеми, обмiн досвiдом:

– широко пропагувались орiєнтовнi програми самоосвiти, МО НДI;

– розробленi методичнi рекомендацiї «Органiзацiя самоосвiтньої роботи»;

– надсилались списки рекомендованої лiтератури;

– за рекомендацiєю обласного інституту удосконалення вчителів запроваджено розглядати звiти педпрацiвникiв про самоосвiтню роботу на засiданнях педагогiчних рад, методичних об’єднаннях.

Активiзацiї самоосвiтньої роботи педкадрiв сприяла i зростаюча з кожним роком передплата перiодичних педагогiчних видань. Так, наприклад, у 1971 роцi передплачувалось освiтянами областi 46625 примiрникiв, у 1972 році – 48950. Бiблiотека у 1972 роцi передплачувала 140 газет i журналiв. У 70-тi роки надзвичайно велика увага навчально-методичними кабiнетами інституту придiлялась вивченню стану навчально-виховної роботи в школах областi, аналiзу ефективностi дiяльностi вiддiлiв освiти i рай(мiськ)методкабiнетiв. Так, наприклад, в 1971–1972 навчальному роцi методистами здiйснено 160 виїздiв (966 днiв), вивчалась робота 329 вчителiв, вiдвiдано 1531 урок, 110 позакласних виховних заходiв в 72 школах областi. У 1979-1980 навчальному роцi по вивченню стану здiйснено 135 виїздiв (791 день). Щороку кожний навчально-методичний кабiнет брав участь в 3-4 фронтальних i 2-3 тематичних вивченнях стану навчально-виховної роботи. Матерiали вивчення були основою для щорiчного глибокого науково-педагогiчного аналiзу стану викладання та визначення основних напрямiв дiяльностi на новий навчальний рiк. Одним з головних напрямiв дiяльностi обласного інституту удосконалення вчителів в 70-тi роки була експериментально-дослiдницька робота. Здiйснювалась вона вiдповiдно до розробленого «Перспективного плану дослiдницької роботи на 1970-1975 роки». Планом було передбачено здiйснення комплексних дослiджень таких проблем:

«Подальше удосконалення i масове впровадження лекцiйно-практичної системи та багатоступiнчатого навчання»;

«Виховання громадської активностi учнiв у процесi суспiльно корисної працi в учнiвськiй виробничiй бригадi»;

«Здiйснення системи профорiєнтацiйної роботи в школi»;

«Питання наступностi у методах i органiзацiйних формах навчально-виховної роботи початкової, восьмирiчної i середньої школи».

Крiм того планувалось здiйснення 10 тематичних дослiджень таких актуальних проблем:

«Роль наукової органiзацiї педагогiчної працi у здiйсненнi методичної роботи в школi»;

«Удосконалення методики проведення рiзних типiв урокiв за лекцiйно-практичною системою навчання»;

«Розвиток принципу самостiйної працi та активiзацiї навчальних зусиль учнiв шкiл дорослих як передумова мiцностi i якостi їх знань»;

«Наступнiсть у навчаннi i вихованнi в дитячому садку i початковiй школi»;

«Шляхи удосконалення виховної роботи в школах продовженого дня» та iншi.

Богданiвська середня школа ім. В.I. Ленiна Знам’янського району i Созонiвська 6-рiчна школа Кiровоградського району були визначені базовими НДI педагогiки України. На базi шкiл Знам’янського району (Богданiвської № 1, Трепiвської, Володимирiвської № 1 середнiх, Петрiвської 8-рiчної) проводився експеримент з питань переходу на трирiчне навчання i новий змiст освiти в початковiй ланцi. Розпочався експеримент на базi Гайворонського мiжшкiльного навчально-виробничого комбiнату. З метою активiзацiї експериментально-дослiдницької роботи в 1975 роцi був запроваджений науково-методичний семiнар для педпрацiвникiв областi, якi вели педагогiчнi дослiдження i працювали над дисертацiями. Слухачами семiнару стали 70 освiтян: 25 керiвникiв шкiл, 12 вчителiв, 27 завiдуючих рай(мiськ)методкабiнетами, 6 працiвникiв рай(мiськ)вно. Пiзнiше склад слухачiв семiнару постiйно поновлювався. Систематична робота науково-методичного семiнару дозволила:

– активiзувати роботу по впровадженню результатiв психолого-педагогiчних дослiджень в практику роботи педколективiв i педпрацiвнкiв областi;

– озброїти учасникiв семiнару методами ведення педагогiчних дослiджень, проведення експериментальної роботи;

– залучити до педагогiчних дослiджень талановиту молодь;

– пiднести науковий потенцiал установ освiти.

Перше засiдання семiнару було проведене в березнi 1975 року. З доповiдями виступили директор НДI педагогiки України, член-кореспондент АПН СРСР, доктор педагогiчних наук, професор М.Д. Ярмаченко; старший науковий спiвробiтник НДI педагогiки України, кандидат педагогiчних наук В.Ф. Паламарчук; науковцi Кiровоградського державного педагогiчного інституту О.Є. Поляруш, I.В. Попов, В.Л. Омеляненко, Б.Й. Снопик та iншi.

Щороку проводились 1-2 заняття цього семiнару. На кожному з них розглядались актуальнi питання психолого-педагогiчної науки, аналiзувався перспективний досвiд, виступали з творчими звiтами слухачi семiнару. За роки роботи семiнару і в наступнi роки 15 його слухачiв успiшно захистили кандидатськi дисертацiї. Серед них I.А. Шевченко, Г.К. Настасьєв, В.Б. Просвiрiна, М.П. Лебедик, М.В. Даниленко, А.Б. Резнiк, А.I. Гурбанська, В.В. Чубар, А.М. Балуба, В.I. Каюков, С.П. Логачевська та iншi.

У 1970 роцi пiсля смертi В.О. Сухомлинського розпочинається цiлеспрямована робота з глибокого вивчення i творчого впровадженню його педагогiчної спадщини. Були розробленi i в листопадi 1971 року затвердженi спiльнi заходи облвно, обласного інституту удосконалення вчителів, обкому профспiлки працiвникiв освiти i наукових установ, обласного вiддiлення Педагогiчного товариства по органiзацiї вивчення i творчого використання педагогiчної спадщини В.О. Сухомлинського в практичнiй дiяльностi всiх установ народної освiти Кiровоградської областi в 1971-1975 роках. У Павлишi була оформлена спочатку виставочна кiмната В.О. Сухомлинського, а в 1972 роцi – педагогічно-меморiальний музей, який з середини 1973 року згiдно з постановою Ради Мiнiстрiв УРСР набув статусу державного. Значний вклад в розробку Положення про музей, першої його експозицiї, систематизацiю i вiдбiр матерiалiв внесли працiвники обласного інституту удосконалення вчителів Л.Ф. Одорожа, Я.А. Рiзницький. В інституті та школах областi в 70-тi роки були оформленi стенди-виставки «Педагогiчна спадщина В.О. Сухомлинського», укомплектованi спецiальнi вiддiли в бiблiотеках, створенi фiльмо-фото-фонотеки. У 1973 роцi видано бiблiографiчний покажчик «Василь Олександрович Сухомлинський». В обласному інституті удосконалення вчителів започатковано курс лекцiй «Педагогiчна спадщина В.О. Сухомлинськиго», семiнарськi заняття, конференцiї за його творами. За спецiально розробленим графiком у 1972-1975 роках було органiзовано вiдвiдування Павлиської школи i музею В.О. Сухомлинського представниками вiд кожного педколективу областi. З метою пропаганди педагогiчних iдей В.О. Сухомлинського, виїздили в школи областi павлиськi вчителi. 20 жовтня 1972 року була проведена в Павлишi перша обласна науково-практична конференцiя, присвячена педагогiчнiй спадщинi В.О. Сухомлинського. На пленарному засiданнi та в роботi 9 секцiй i пiдсекцiй взяли участь 506 педпрацiвникiв. Значення педагогiчної спадщини В.О. Сухомлинського для розвитку сучасної педагогiчної науки i практики обгрунтували у своїх доповiдях заввiддiлом iсторiї педагогiки НДI педагогiки України О.Г. Дзеверiн, дiйсний член АПН СРСР, директор НДI, загальних проблем педагогiки О.М. Арсеньов, заступник заввiддiлу педагогiчних наук Мiнiстерства освiти СРСР К.М. Волков. Активну участь у пiдготовцi i проведеннi конференцiї взяли науковцi Кiровоградського державного педагогiчного iнституту Е.С. Регушевський, В.Л. Омелянєнко, А.Я. Розенберг, Л.М. Киличенко, М.М. Лебедева, Т.Й. Мельничук, завiдуючi навчально-методичними кабiнетами обласного інституту удосконалення вчителів Я.А. Рiзнииький, В.А. Чорна, К.О. Лiвшиць, працiвники Олександрiйського педагогiчного училища А.А. Малоок, Л.Я. Чайка, Л.Ф. Чорнобиль та iншi. Найбiльш змiстовними i цiкавими були виступи на конференцiї завiдуючих вiддiлами освiти Г.Г. Приймакова, М.А. Гаврилова, керiвникiв шкiл М.I. Кодака, А.Б. Резнiка, С.Г. Максютiна, Г.М. Перебийноса, Н.А. Калiнiченко, В.Д. Гонець, вчителiв Н.В. Суслової, М.М. Замули, Д.Д. Москаленко, А.Т. Винокурової, А.Г. Євченко, Л.О. Чернявського та iнших. Рекомендацiї, прийнятi конференцiєю, спрямовували органи освiти, методичнi кабiнети, педпрацiвникiв на систематичну роботу на глибоке вивчення, пропаганду i творчу реалiзацiю педагогiчних iдей В.О. Сухомлинеького. У наступнi роки ця робота поглиблювалась, ставала результативнiшою. Значною мiрою цьому сприяла широка популяризацiя творiв В.О. Сухомлинського, проведення читацьких конференцiй, диспутiв, семiнарiв. Понад 6 тисяч освiтян областi стали передплатниками п’ятитомника вибраних творiв В.О. Сухомлинського, виданого в 1976-1977 роках. Шкiльнi i особистi бiблiотеки вчителiв поповнились новими виданнями окремих його творiв. У 1978 роцi було розроблено перспективний план роботи обласного інституту удосконалення вчителів за проблемою «Впровадження педагогiчних iдей В.О. Сухомлинського в практику роботи сучасної школи», розрахований на 5 рокiв. Готуючись до 60-рiччя вiд дня народження В.О. Сухомлинського, колектив інституту пропагував його педагогiчну спадщину на курсах i семiнарах; вивчив i узагальнив досвiд педколективiв, учителiв, якi творчо використовують педагогiчнi iдеї В.О. Сухомлинського в практицi реформування школи; провiв естафету ППД «Використання педагогiчної спадщини В.О.Сухомлинського». В 4-х альбомах естафети представлено цiнний досвiд творчої реалiзацiї педагогiчних iдей В.О. Сухомлинського в школах областi. Добре представлено досвiд шкiл Долинського, Вiльшанського, Новоархангельського, Ульяновського районiв, м.Олександрiї та iнших.

У сiчнi 1978 року в областi проведено круглий стiл з проблем вивчення i творчого впровадження педагогiчних iдей В.О. Сухомлинського. Протягом лютого-березня 1978 року за тематикою, запропонованою інститутом, проведенi районнi, мiськi науково-практичнi конференцiї, в яких взяли участь бiльше 12 тисяч педпрацiвникiв. На високому науковому й органiзацiйно-методичному рiвнi проведенi конференцiї i педчитання в Знам’янцi, Кiровоградi, Олександрiї, Свiтловодську, в Гайворонському, Знам’янському, Маловискiвському, Новоукраїнському, Олександрiйському, Онуфрiївському i iнших районах. На базi Павлиської СШ проведено заняття обласної школи передового педагогiчного досвiду директорiв опорних шкiл з питань впровадження педагогiчної спадщини В.О.Сухомлинського. Проблемi творчої реалiзацiї педагогiчних iдей видатного педагога було присвячене четверте заняття обласного науково-методичного семiнару в квiтнi 1978 року, на якому виступили з доповiдями науковцi з Києва (О.Г. Дзеверiн, В.О. Онищук, В.З. Смаль), Кiровоградського педiнституту (В.П. Барабаш, Б.Й. Снопик, Н.О. Головань), завiдуючий облвно Д.Ю. Стельмухов, 13 слухачiв семiнару, дружина В.О. Сухомлинського Ганна Iванiвна («Як працював В.О. Сухомлинський»). Слухачi вiдвiдали виставу музично-драматичного театру ім. М.Л. Кропивницького «Дума про Сухомлинського» I. Драча.

До проблеми впровадження педагогiчних iдей В.О. Сухомлинського слухачi звертались i на наступних заняттях (п’ятому, сьомому, дев’ятому, одинадцятому), розкриваючи тi чи iншi аспекти. 25-26 вересня 1978 року проведена в Павлишi друга обласна науково-практична конференцiя «В.О.Сухомлинський i актуальнi проблеми сучасної школи», яка стала Всесоюзною. У роботi пленарної частини, 3 секцiй i 9 пiдсекцiй взяли участь понад 400 педпрацiвникiв, де були послiдовники В.О. Сухомлинського, дослiдники i пропагандисти його педагогiчної спадщини з Москви, Ленiнграда, Горького, Калiнiнграда, Кургана, Пермi, з Бiлорусiї, Азербайджана, Вiрменiї, Латвiї, Молдавiї, Удмуртiї, з рiзних областей України, освiтяни Кiровоградщини. Серед учасникiв конференцiї було 8 героїв Соцiалiстичної Працi, 4 доктора наук, професори, 74 кандидати наук, доценти. З доповiдями на пленарних i секцiйних засiданнях виступили бiльше 100 науковцiв i практичних працiвникiв. Доповiдачами були:

– член-кореспондент АГИ СРСР, професор Г.I.Щукiна;

– зав.сектором НДI загальних проблем виховання, професор В.О. Розумний;

– кандидат фiлософських наук Голованов;

– Герої Соцiалiстичної Працi I.Г. Ткаченко, С.А. Рубан, Л.П. Дробишевський, Н.В. Онаць, Н.Ю. Войтенко, Н.А. Кириченко;

– письменник з Вiрменiї Атаян, з Бiлорусiї – Вiтка;

– 23 педпрацiвники областi.

Особливий iнтерес учасникiв конференцiї викликали виступи Г.М. Перебийноса, А.Б. Резнiка, М.I. Кодака, М.М. Борисової, Н.В. Суслової, Г.О. Лоєвської, М.О. Домини, П.Д. Зеленгура, С.П. Логачевської, Н.А. Калiнiченко, Е.М. Ставчинського, Т.I. Чернеги, М.А. Федорова, К.М. Жаленко та iнших. На конференцiї були широко представленi преса, радiо, телебачення, зокрема працiвники редакцiй журналiв «Комунiст», «Советская педагогика», «Семья и школа», «Работница», «Советская женщина», «Вожатый», «Веселка», газет «Радянська освiта», «Учительська газета», «Кiровоградська правда», «Молодий коммунар» та iн.

Навчально-методичними кабiнетами обласного інституту удосконалення вчителів до конференцiї були виданi:

– плакати «Утвердження громадянина» з досвiду формування активної життєвої позицiї учнiв шкiл дорослих м.Олександрiї (К.О.Лiвшиць); «Колектив – дружна сiм’я» з досвiду роботи Созонiвської восьмирiчної школи повного дня з творчого використання педагогiчних iдей В.О. Сухомлинського (А.М. Пустовойт);

– методичнi рекомендацiї «Використання праць В.О. Сухомлинського в процесi викладання фiзики в середнiй школi (кабiнет фiзики та викладачi педiнституту I.З. Ковальов, I.В. Попов); «Творче застосування в шкiльнiй практицi основних положень В.О. Сухомлинського про шляхи розвитку пiзнавальної активностi учнів» (кабiнет виховної роботи i директор Гайворонської СШ № 5 А.Б. Резнiк);

– 8 буклетiв з досвiду роботи педколективiв, вчителiв по творчiй реалiзацiї педагогiчних ідей В.О. Сухомлинського: «Юнi дослідники» – з досвiду педколективу Новопразької СШ по трудовому вихованню учнiв (I.Т. Бабанський, I.I. Радкевич); «Воспитание гражданина, патріота» – з досвiду педколективу Деріївської СШ (А.I.Постельняк); «Щоб не згасав смолоскип людяностi» – з досвiду вчителiв української мови i лiтератури Олександрiйської СШ (В.А.Чорна); «Поєднуючи навчання й виховання» – з досвiду роботи вчительки початкових класiв Балахiвської 8-рiчної школи Петрiвського району С.П. Логачевської (С.С.Дзюба); «Ростуть iнтернацiоналiстами» – з досвiду роботи вчительки французької мови Павлиської СШ iм. В.О. Сухомлинського В.В. Глiнки» (О.М. Наумець) та iншi.

Конференцiя дала новий iмпульс в роботi по впровадженню педагогiчних iдей В.О. Сухомлинського, яка з кожним роком стає бiльш цiлеспрямованою, рiзноплановою, творчою i результативною.

Свiдченням цього може бути i узагальнений навчально-методичними кабiнетами інституту досвiд роботи педколективiв i вчителiв областi, представленим в буклетах, виданих до ювiлейних дат В.О. Сухомлинського в 1983, 1988, 1993 i 1998 роках. З них узагальнено досвiд роботи 20 педколективiв i 48 освiтян Кiровоградщини. Важливим напрямом в дiяльностi колективу обласного інституту удосконалення вчителів в 70-тi роки було вивчення, узагальнення i впровадження передового педагогiчного досвiду.

Удосконалювалась технологiя цiєї роботи: вiд органiзацiї (моделювання) досвiду, розробки детальних планiв вивчення, форми узагальнення до використання найефективнiших форм пропаганди i впровадження.

Щороку узагальнювався досвiд роботи 15-25 об’єктiв: педколективiв, керiвникiв шкiл, вчителiв, вихователiв, працiвникiв рай(мiськ)вно i РМК. Серед найбiльш вiдомих i перспективних слiд вiдзначити досвiд роботи:

– педколективу Богданiвської середньої школи Знам’янського району з проблем трудового та Iнтернацiонального виховання учнiв;

– педколективу Новгородкiвської середньої школи № 2 з питань виховання громадянського обов’язку;

– педколективу Павлиської середньої школи Онуфрiївського району з питань творчої реалiзацiї педагогiчних iдей В.О. Сухомлинського;

– педколективу середньої школи № 2 м.Олександрiї з питань виховання пiзнавальної активностi, попередження неуспiшностi i другорiчництва, пiднесення якостi знань, умiнь i навичок учнiв;

– Олександрiвського i Новомиргородського райметодкабiнетiв з питань органiзацiї методичної роботи з педагогiчними кадрами;

– інспектора Свiтловодського райво П.В. Скоринiна;

– директора Богданiвської СШ № 1, Героя Соцiалiстичної Працi I.Г. Ткаченка (плакат «Наставник вчителів»;

– директора Гайворонської середньої школи № 5 А.Б. Резнiка (плакат «Поборник нового»);

– вчителя фiзики Гайворонської СШ № 5 В.Ц. Завальнюка (плакат «Глибокi знання – кожному учневi»;

– вчителя математики Помiчнянської СШ № 2 Г.В. Пашковського;

– вчительки бiологiї СШ № 13 м.Кiровограда Г.Л. Рябчун;

– вчительки української мови i лiтератури Бобринецької СШ № 1 Т.А. Чернишенко;

– вчительки росiйської мови i лiтератури СШ № 13 м.КIровограда А.В.Шеховцової;

– вчителя iсторiї Хащуватської СШ Гайворонського району Л.I. Солгутовського та iнших.

З метою пропаганди досвiду широко використовувались плакати, листiвки, буклети, iнформацiйно-методичнi листи, рекомендацiї, перiодична преса, епiзодичнi виставки тощо. У 1971 роцi було видано 9 плакатiв, у 1972 роцi – 6 плакатiв i 1 листiвка, в 1977 – 7 плакатiв i 6 буклетiв, в 1978 роцi 6 плакатiв i 12 буклетiв. Значна увага придiлялась органiзацiї передового педагогiчного досвiду. Так, наприклад, в 1972 роцi кабiнети математики i фiзики (завiдуючi I.Т. Стеценко, М.А. Яровий) органiзовували в школах Долинського району досвiд викладання за лекцiйно-практичною системою; кабiнет фiзичної культури (завiдуюча А.Г. Перетятько) займався органiзацiєю досвiду спорудження i використання спортивних комплексiв iз спецiальним покриттям та впровадження нестандартного обладнання в школах Бобринецького i Новоукраїнського районiв; кабiнет ТЗН (завiдуючий В.С. Яковенко) створював досвiд використання лiнгафонного обладнання в умовах роботи малокомплектної початкової школи.

З метою пропаганди i творчого впровадження перспективного досвiду використовувались рiзноманiтнi форми:

– проведення обласних, регiональних, районних (міських) семiнарiв на базi об’єктiв досвiду;

– проведення методичних заходiв на базi опорних шкiл;

– обласнi школи передового педагогiчного досвiду;

– органiзацiя творчих поїздок педпрацiвникiв до джерел ППД за графiком, затвердженим облвно;

– проведення обласних естафет ППД та iн.

Так, наприклад, у 1972 роцi в областi працювали 374 школи передового досвiду, в яких пiдвищували професiйну майстернiсть 3705 педагогiв. У 1971 роцi кабiнетом пiдвищення квалiфiкацiї керiвних кадрiв була створена обласна школа передового педагогiчного досвiду директорiв опорних шкiл при директоровi Богданiвської СШ № 1 Знам’янського району I.Г. Ткаченку. Слухачами школи стали вiдомi в областi i за її межами творчi керiвники. Серед них: Г.М. Перебийнiс (Маловискiвська СШ № 3), А.Б. Резнiк (Гайворонська СШ № 5), С.Г. Максютiн (Созонiвська СШ), П.Ф. Козуль (Новгородкiвська СШ № 2), I.А. Шевченко (СШ № 13 м.Олександрiї), О.П. Руденко (СШ № 2 М.Олександрiї), М.I. Кодак (Павлиська СШ), В.Я. Нога (Добровеличкiвська школа-iнтернат) та iншi – всього 35 осiб.

Першi два заняття (п’ятиденнi) були проведенi на базi Богданiвської СШ № 1 – авторської школи I.Г. Ткаченка. В ходi занять було вiдвiдано 50 урокiв, рiзноманiтнi виховнi заходи, заслухано 8 лекцiй керiвника ШППД. Все це дало можливiсть глибоко проникнути в творчу управлiнську лабораторiю I.Г. Ткаченка, побачити в дiї струнку науково обгрунтовану систему навчання i виховання учнiв, управлiння школою. Наступнi заняття проводились на базi шкiл, очолюваних слухачами ШППД. На кожному заняттi забезпечувалась органiчна єднiсть педагогiчної теорiї i практики, презентацiя i наукове обгрунтування створеного педколективом i керiвником опорної школи досвiду. Змiстовнi заняття були проведенi, зокрема, на базi шкiл № 16, 6, 34 м.Кiровограда, Гайворонської СШ № 5, Маловискiвської № 3, Созонiвської, Новгородкiвської № 2, школи № 2 м.Олександрiї, Головкiвської СШ та iнших. Так, наприклад, в Гайворонськiй СШ № 5 протягом 5 днiв слухачi школи працювали над проблемою «Впровадження досягнень науки i передового педагогiчного досвiду в практику роботи сучасної школи». Виступи науковцiв, теоретичнi конференцiї, семiнари, обмiн досвiдом гармонiйно поєднувались з практичними заняттями, вiдвiдуванням широкої палiтри урокiв i позакласних виховних заходiв. Перелiк одних лише форм їх проведення свiдчить про наявнiсть оригiнального досвiду роботи з питань розвитку пiзнавальної активностi учнiв, виховання iнтересу до знань:тематичнi полiтiнформацiї; академбої; засiдання клубу цiкавих задач; бiблiотечнi уроки i залiки; захист читацького формуляра i читацького інтересу; звiт бiблiотечного гуртка; засiдання клубу «Чомучки»; усний журнал «Хочу все знати»; заняття школи самоосвiти; тематичний вечiр «Природа i ми»; мiжпредметна конференцiя старшокласникiв; засiдання клубу iнтернацiональної дружби та iн.

Широко i рiзнопланово був представлений на заняттях ШППД i творчий доробок iнших педколективiв i їх керiвникiв. Головним в роботi обласної ШППД було, як радив В.О. Сухомлинський, живе, безпосереднє спостереження явищ навчально-виховної роботи, роздуми про цi явища, обмiн думками, творчi дискусiї, оволодiння практичними вмiннями «Освiтлювати повсякденнi явища навчально-виховного процесу свiтлом педагогiчної теорії», моделювати перспективний досвiд. Перевага надавалась активним методам навчання, що значно стимулювало самоосвiтню роботу слухачiв, спонукаючи їх до творчих пошукiв, експериментальної роботи. Про ефективнiсть занять обласної ШППД свiдчать такi факти: досвiд роботи педколективiв Богданiвської № 1, Новгородкiвської № 2, Гайворонської № 5, Созонiвської, Комишуватської шкiл був схвалений радою облвно i інститутом удосконалення вчителів, Мiнiстерством освiти, обкомом Компартiї України, ЦК ВЛКСМ i експонувався на ВДНГ Союзу РСР i України; радою облвно схвалено досвiд педколективу Олександрiйської СШ № 2 з питань розвитку пiзнавальної активностi учнiв, пiднесення якостi знань, подолання неуспiшностi i другорiчництва; 6 слухачiв школи успiшно захистили кандидатськi дисертацiї; 20 мають науковi працi, книги, публiкацiї в наукових збiрниках, перiодичнiй пресi, є авторами методичних рекомендацiй; всi слухачi очолювали районнi (мiськi) ШППД директорiв шкiл, школи молодого директора i зробили вагомий внесок в становлення молодих колег, пiдвищення рiвня їх управлiнської майстерностi, творчого потенцiалу.

У 70-тi роки одним з важливих напрямiв у дiяльностi обласного інституту удосконалення вчителів була пiдготовка педагогiчних кадрiв до переходу на кабiнетну систему навчання, пропаганда досвiду роботи опорних шкiл з даної проблеми, кращих вчителiв. Широко пропагувався досвiд роботи педколективу Новгородкiвської СШ № 2. За спецiально розробленим графiком школу вiдвiдали голови рай(мiськ)методоб’єднань, керiвники шкiл. Практичнi заняття проводились на базi школи № 34 м.Кiровограда, Петрiвської ВШ Знам’янського району, Хмелiвської 8-рiчної школи Маловискiвського району та iнших. 6 сiчня 1976 року проведено обласну науково-практичну конференцiю з питань пiдвищення ефективностi навчально-виховного процесу в умовах роботи шкiл за кабiнетною системою. У виступах науковцiв i практичних працiвникiв на пленарному засiданнi i 16 секцiях розкритi науковi засади обладнання комплексного використання навчальних кабiнетiв, пiдготовки педагогiчних кадрiв, пiдвищення результативностi навчально-виховного процесу. Оригiнальний досвiд розкрито у виступах завiдуючого Олександрiвським райво В.О. Ващука, директорiв Гайворонської № 5, Петрiвської школи Знам’янського району, А.Б. Резнiка, Г.Ф. Вихреста, вчителiв початкових класiв С.П. Логачевської (Балахiвська 8-рiчна школа Петрiвського району), Н.С. Ратушної (Богданiвська СШ № 1), Д.Д. Москаленко (Новгородкiвська СШ № 2), голiв районних методичних об’єднань Л.Т. Стадної (СШ № 13 м.Кiровограда), Г.Т. Винокурової (СШ № 6 м.3нам’янки), І.Я. Шварца (СШ № 6 м.Кiровограда), I.А. Зазимка (Рiвнянська СШ № 5 Новоукраїнського району), П.Д. Шейка (Голованiвська СШ № 1), М.В. Веретiльника (Красносiльська СШ Олександрiвського району), М.С. Сидоренко (Веселiвська СШ Кiровоградського району), А.Б. Iванка (Високобайрацька СШ Кiровоградського району) та iнших. Особлива увага в 70-тi роки придiлялась моделюванню, узагальненню i поширенню досвiду трудового навчання i проорiєнтацiї школярiв. Так, наприклад, за матерiалами вивчення досвiду в 1972 роцi були виданi плакати: «Праця i вiдпочинок», «Пошук юних тваринникiв», «Дослiдницька робота в учнiвських виробничих бригадах», «Освiта i професiя». Авторами плакатiв були I.Т. Бабанський, Т.М. Жердiй, Л.I. Демченко, К.О. Лiвшиць.В 1977 роцi узагальнено в 6 буклетах досвiд роботи Гайворонського мiжшкiльного навчально-виробничого комбiнату: «Педагогiчне керiвництво комбінатом» (Л.Ф.Ярмак); «Методична робота в комбiнатi»; «Формується трудiвник» (В.А.Чорна); «Воспитывают трудолюбивих» (I.М.Переденко). Вiдповiдно до наказу облвно № 509 вiд          15 липня 1976 року була створена обласна картотека передового педагогiчного досвiду, яка щороку поповнювалась новими матерiалами. У 1978 роцi картотека налiчувала вже 78 матерiалiв. Була видана брошура «Адреси передового педагогiчного досвiду», в якiй було представлено 120 об’єктiв досвiду: 2 вiддiли освiти, 3 методичнi кабiнети, школи, майстри педагогiчної працi. В 1979 роцi на виконання постанови Ради Мiнiстрiв УРСР № 602 вiд 28.12.1979 року «Про стан впровадження передового педагогiчного досвiду в школах республiки» та вiдповiдних наказiв Мiнiстерства освiти i обласного вiддiлу освiти було розроблено перспективний план вивчення, узагальнення i впровадження ППД на 1981-1985 роки, видана брошура «Передовий досвiд – кожнiй школi» (адреси ППД), в якiй був представлений досвiд 124 об’єктiв. З метою вивчення досвiду пiдвищення квалiфiкацiї педагогiчних кадрiв здiйсненi творчi поїздки працiвникiв iнституту:

– до Львiвського обласного інституту удосконалення вчителів (Рiзницький Я.А., Постельняк А.I., Попруга Г.Й. Ромасевич Л.П.);

– до Херсонського обласного інституту удосконалення вчителів (Яровий М.А., Одорожа Л.Ф., Рiзницький Я.А.).

Ефективною формою пропаганди i творчого впровадження передового педагогiчного досвiду були обласнi науково-практичнi конференцiї та педагогiчнi читання (сiчень 1971 р.). Республiканська науково-практична конференцiя з питань полiпшення якостi, знань учнів (сiчень 1972 р.). Актуальнi проблеми подальшого удосконалення навчально-виховного процесу в свiтлi рiшень ХХIV з’їзду КПРС i ХХIV з’їзду Компартiї України (березень 1973 р.); удосконалення навчально-виховного процесу в школах i групах продовженого дня (травень 1974 р.); удосконалення початкової вiйськової пiдготовки i вiйськово-патрiотичного виховання в школах областi (сiчень 1975 р.); спiвдружнiсть школи, сім’ї i громадськостi у вихованнi дiтей та молодi (сiчень 1976 р.); пiдвищення ефективностi навчально-виховного процесу в умовах роботи шкiл за кабiнетною системою та iншi Навчально-методичнi кабiнети обласного інституту удосконалення вчителів працювали в тiснiй спiвдружностi з науковими кафедрами Кiровоградського державного педагогiчного інституту. Особливо плiдними були зв’язки мiж кабiнетом школознавства i кафедрою педагогiки, кабiнетами математики, фiзики, української мови i лiтератури, росiйської мови i лiтератури i вiдповiдними кафедрами педiнституту. Широко практикувалось проведення спiльних виїзних засiдань кафедр i рад кабiнетiв на базi рай(мiськ)методкабiнетiв i шкiл областi, спiльна участь у проведеннi районних проблемних семiнарiв, засiдань районних (міських) методичних об’єднань, розробка методичних рекомендацiй, узагальнення передового педагогiчного досвiду та iн. Наприкiнцi 70-х рокiв дещо полiпшилась матерiальна база обласного інституту удосконалення вчителів. Були обладнанi 2 аудиторiї для проведення занять. Для забезпечення проживання курсантів у 1979 роцi видiлено 180 мiсць в гуртожитку Кiровоградського педiнституту.

Яндекс.Метрика